Нетішин п’ять століть тому був замковим селом

Найдавніша історія Нетішина ховається в імлі століть. Ми поки що не знаємо достеменно хто саме й коли вперше прийшов на ці землі, збудував тут житло, посіяв хліб. За таких обставин за точку історичного відліку править перша згадка у писемних джерелах. При цьому потрібно розуміти, що, зазвичай, це тільки перша згадка, яка потрапила на сторінки документа у зв’язку з потребою, як от: розподілом спадку, купівлею-продажем маєтку, його заставою тощо, а не конкретний час історичних витоків.

Село Нетішин уперше в історичних джерелах з’являється у зв’язку із господарськими справами, які відбувалися в родині князів Острозьких. Після смерті князя Іллі Острозького між його вдовою Беатою з Костелецьких та Іллевим звідним братом Василем-Костянтином Острозьким і його матір’ю княгинею Олександрою Слуцькою виникла суперечка за спадщину Костянтина Івановича Острозького – батька обох братів.

Вирішення справи затягнулось. Нарешті 6 лютого 1542 року в Острозі було створено важливий документ, згідно з яким Острожчина, по-іншому – Острозька волость, до якої належав і Нетішин, відійшла у власність суперницям Василя-Костянтина – Беаті та її малолітній доньці Гальшці. Описані в цьому історичному джерелі події мають свою хронологію. Під 30 січня в ньому перелічено низку сіл, де вперше серед відомих нам писемних джерел згадано й Нетішин.

На той час Острозька волость, яка перебувала у складі Луцького повіту, являла собою чималий адмі­ністративно-господарський комплекс із центром у місті Острозі. До неї входило 23 замкові села (підпорядковувались замковій князів­ській адміністрації), 12 – церковних  (прибутки із них відходили на утримання церков і монастирів) та 28 боярських сіл (знаходились у користуванні князівських слуг). Разом із тим, на теренах волості було 8 млинів та 8 лук. Нетішин відносився до категорії замкових сіл…

Днями в міському краєзнавчому музеї відбулася зустріч з нагоди 475-ї річниці від першої писемної згадки про Неті­шин. Усі, хто за­ві­тав до музейної світлиці, детальніше дізналися про документи з ранньої історії нашого населеного пункту. Первісний, споряджений в Острозі документ від 6 лютого 1642 року, швидше за все, до нашого часу не дійшов. Історикам відомо про кілька його копій, серед яких вписання до однієї з книг польської королівської канцелярії за XVI ст. На сьогодні її матеріали зберігаються в Головному архіві давніх актів у Варшаві (Польща).

Присутні довідались і про розподіл маєтків князя Василя-Костянтина Острозького між його синами – Олександром та Янушем, який відбувся  1603 року. Згідно з цією трансакцією Нетішин відійшов Олександрові Васильовичу, а згодом перебував у руках його нащадків. Примітно, що серед острозьких міщан, які згадуються в тому ж дільчому акті за 1603 рік, фігурує якийсь «Юско, син Нетошки». Не виключено, що той Нетошко/Нетоша/Нетіша міг бути причетним до появи Нетішина.

Гості заходу озна­йомились і з краєзнавчою літературою, огляд якої підготувала директор музею Оксана Кононюк. Окремо про свою книгу «Енергія єднання» розповів редактор газети «Перспектива» Віктор Гусаров. Історичні документи та друковані виданння стануть у пригоді кожному, хто побажає більше дізнатися про минувшину Нетішина, Хмельницької АЕС і краю в цілому.

Тарас Вихованець для ІП “Перспектива” 

Схоже

У Хмельницькому сьогодні, 19 січня, святкують Водохреще. Ще з вчорашнього вечора сотні хмельничан, дорослих і дітей, пірнають в ополонки на Південному Бузі. “Для купання на правому березі річки облаштовано декілька спеціальних місць. Крім цього, зануритися в ополонку можна й на лівому березі річки, поблизу міського пляжу”, – повідомляють у міській раді. Зранку о 9.00 на […]

Хмельничанка Олена Шпак учора, 18 січня, отримала почесну відзнаку “Мати-героїня” з рук міського голови Олександра Симчишина. Жінка народила і виховала 10 дітей. Найстаршому з них незабаром виповниться 16 років, наймолодшому – трохи більше року. Про це повідомляється на сторінці міської ради у Фейсбуці. “Олена Володимирівна у 1996 році закінчила з відзнакою середню школу у місті […]

У Хмельницькому 19 січня запрошують всіх охочих пірнути в ополонку. Це треба робити на тверезу голову і максимум на 10 секунд. Рятувальники розповіли хмельничанам, як правильно занурюватися у воду, і нагадали порядок надання першої допомоги потопельникам. Нагадаємо, на Південному Бузі облаштують 5 місць для водохресних купань. Детальніше – у сюжеті МТРК “Місто”.