Жертви торгівлі людьми. Скільки мешканців Хмельниччини повернулося з рабства

Складна економічна ситуація в країні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність громадян є основними умовами, що сприяють потраплянню людей у рабство. Прагнучи кращої долі, люди їдуть за кордон шукати добру роботу. Спритні ділки щороку використовують сотні шукачів. Злочин цей має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів, щорічно 1-2 млн. людей стають «живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його проявами зіткнулась і Україна.

Нещодавно українське представництво Міжнародної організації з міграції оприлюднило статистичні дані про кількість українських громадян, які стали жертвами торгівлі людьми. Наводяться дані, починаючи з 2000 року до червня 2017 року. Так, за 17 років  13485 українців отримали реінтеграційну допомогу.

Найменше виявили жертв у 2000 році – 42 людини. Потім з кожним роком ця кількість зростала і у 2006 році сягнула 1121 особи. За минулий рік таких людей було 1151, а за шість місяців 2017 року – уже 639.

Якщо говорити про країни, де експлуатують українців, то першість за Росією – 67% випадків. На другому місці Польща (13%) і на третьому – наша батьківщина, Україна – 8%. До слова, минулого року у Немирівському районі Вінницької області насильно утримувалося 103 працівники, по суті, раби. Були серед них і двоє людей з Хмельниччини.

Після 2014 року зафіксовані факти торгівлі людьми і незаконного їх утримування у Криму (28 випадків)  і на непідконтрольних Україні територіях (42 випадки).

За даними МОМ, в період з 2004 до 2017 року дещо змінилися форми експлуатації людей. 2004-2006 роки характеризувалися тим, що українці потрапляли у сексуальне рабство (67%) , трудове рабство – 31%, змішана експлуатація – 3%. У 2017 році – у сексуальне рабство потрапили лише 7,6% постраждалих, а от у трудовому рабстві побували 88% людей. За гендерною ознакою теж спостерігаються певні тенденції: у 2004 році потрапляли у експлуатацію 86% жінок і 14% чоловіків, а у 2017 році – 38% жінок проти 62% чоловіків.

У Хмельницькій області за останній рік реінтегровано 60 осіб. Більше 30 чоловік з них зазнали трудової експлуатації в Україні. 13 особам було встановлено статус жертви торгівлі людьми.

13485 – це та кількість людей, які повернулися з рабства за 17 років. Однак загальна кількість  жертв більша. Багато про кого немає ніяких відомостей.

Велику роботу по пошуку і реінтеграції постраждалих проводять громадські організації: 11583 розшуканих, врятованих і реінтегрованих жертв усіх видів експлуатації – такий результат їх роботи. Одна з них – Благодійний Фонд «Ксена», яка працює у Хмельницькій області. Її президент, виконавчий партнер МОМ  та Управління Верховного Комісару ООН у справах біженців, Оксана Устинова говорить, що боротьба з торгівлею людьми – справа непроста. Вони проводять просвітницьку роботу з молоддю, інформують людей про можливі ризики і небезпеки, які можуть спіткати заробітчан і за кордоном, і в Україні. Співпрацює фонд і з центрами зайнятості. Так, 31 липня 2017 року фахівці Хмельницького обласного, Хмельницького міського та районного центрів зайнятості візьмуть участь в акції з розповсюдження інформаційних матеріалів щодо ризиків неврегульованої міграції та торгівлі людьми  «#людинаНЕтовар», яка ініціюється благодійним фондом «Ксена».

Пані Оксана сподівається, що безвіз і можливість легально працевлаштуватися у Польщі трохи знизить ризики подолян потрапити у рабство.

А тепер про кримінальне переслідування торгівлі людьми. Починаючи з 1998 по червень 2017 року  МВС України зареєстровано 3703 злочини, а вироків за цей період винесено 916. Цього року – ні одного. Дещо дивує тенденція: кількість зафіксованих випадків торгівлі зростає, а правоохоронці злочинів фіксують менше. Така картина спостерігається, починаючи з 2010 року. Наприклад, у 2009 році фактично постраждало (зафіксовано) 773 особи, зареєстровано у МВС 279 кримінальних злочинів і винесено 71 вирок. А от у 2016 році постраждало 1151, зафіксовано злочинів 115, а вироків винесено всього 28.

Оксана Устинова зазначає, що залишається традиційною асоціація торгівлі людьми виключно з сексуальною експлуатацією. А за приведеною вище інформацією, зараз кількість випадків трудової експлуатації перевершує випадки сексуального рабства більш ніж в 10 разів. У поліції не дуже охоче приймають заяви про злочини, пов’язані з трудовою експлуатацією, бо частіше вони пов’язані з розслідуванням за межами України.

Перш ніж вирушати кудись у пошуках роботи, слід отримати якнайбільше інформації, аби убезпечити  себе від неприємностей. В центрах зайнятості, при необхідності, громадянам надаються консультації, інформація про механізми діяльності злочинних формувань у сфері торгівлі людьми, шляхи  запобігання трудовому рабству, поради та застереження виїжджаючим за кордон. Клієнти, за бажанням, запрошуються на семінари, під час яких розглядаються проблеми нелегальної зайнятості, міграції та торгівлі людьми.

Інформація ОЦЗ Хмельницької області,

МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ З МІГРАЦІЇ

 

Схоже

Роботу депутатів Хмельницької міської ради тепер будуть моніторити. За це взялися активісти ГО «Хмельницька ініціатива». У своїй оцінці ефективності народних обранців учасники моніторингу будуть  керуватися нормами законодавства. Вони слідкуватимуть за роботою депутатів в комісіях та сесійній залі, на окрузі, перевірять, чи ведуть депутати прийоми громадян особисто, а не делегують повноваження помічникам. Контроль торкнеться і відвідуваності […]

В середньому у місті за добу документують по три нетверезих водія, в будні – 1-2, у вихідні 3-4. Найбільше водіїв напідпитку фіксують у святкові дні – 6-7. Минулої ночі патрульні Хмельницького виявили аж 8 водіїв із явними ознаками алкогольного сп’яніння. Для буднього дня такий результат є атиповим. Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомляє […]

Полонський районний суд не задовольнив позов батька, який просив замість чверті доходу стягувати з нього 800 гривень аліментів на 4-річну доньку. Головний аргумент – спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється лише за позовом того, хто ці аліменти отримує, а не сплачує (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу). У позовній заяві чоловік зазначав, що не […]