Хмельничани влаштували ажіотаж навколо різдвяного смаколика

Насправді, нічого такого, чого не можна було би очікувати від безкоштовної роздачі шматочків гігантських святкових пряників, не сталося. Традиційно, як це завжди буває там, де можна взяти щось безкоштовне (зазвичай, йдеться про щось їстівне), в епіцентрі події зібрався гурт рішуче налаштованих хмельничан. Які завчасно оточили столи з випічкою і прагнули опинитися в числі перших, кому дістануться найласіші шматочки.

Традиційні святкові мега-пряники презентували хмельничанам вчора, 25 грудня. Насправді величенькі (дві фігурки розміром три на півтора метри, на виготовлення яких пішло майже 50 кілограмів пряничного медового тіста, прикрашені шоколадною та білою глазур’ю), вони навряд чи витримали би масу власної ваги, якби їх не поклали на столах, а поставили бодай трохи вертикально. Звісно, так би їх могли побачити не лише ті хмельничани, які вчасно зайняли місця у перших рядах, а й ті, хто цього зробити не встиг. Проте, швидше за все, тоді би різдвяні смаколики просто деформувалися.

Загалом роздача відбувалася у два етапи. Перший був найскладніший. Як не просили люди, які різали та роздавали пряники, хмельничан розступитися та відійти на кілька кроків, аби полегшити їхню роботу, та натовп стискався все щільніше. Поки з одного краю різали, з другого краю – хвилювалися. «Вони ріжуть дуже великим шматками», – казали одні. «Давайте відірвемо бантик (одна фігурка була хлопчача, а друга дівчача – з бантиками) і підемо», – жартома пропонували інші. Але погоджувалися з тим, що цього робити не варто, бо почнеться тоді справжній хаос. «Дайте нам, будь ласка, у нас маленькі діти», – просили треті. До речі, за дітей було насправді тривожно, адже їх безпосередньо навколо столу було найбільше, а натовп, який дедалі щільніше обступав столи з пряниками, просто притискав малих до стільниць.

Хвилювалися хмельничани, насправді, даремно. Хвилин за 15 від початку, «найбільш голодні» отримали свої шматки ласощів і розійшлися смакувати. І біля столів стало… вільно. Хоча пряників залишилося ще чимало. Тож ті, хто підійшов пізніше, могли отримати смаколики не лише без тисняви, а й навіть більше, ніж перепало тим, хто хотів бути першими. Декому діставалося навіть по два шматки, а не по одному, як на початку. Навіть тим, хто протягом півгодини шалено орудували ножами та витримували натиск хмельничан, дісталося по шматочку.

Зрештою, пряники закінчилися, столи спустіли. А на сцені тим часом готувалися до другої, духовної частини цього вечора. В очікуванні різдвяного концерту, організованого Духовною  радою міста, хмельничани могли пофотографуватися біля нещодавно встановлених нових фотозон, а також порозглядати та погодувати «різдвяних» тварин (коза та двоє овець), які декілька днів поспіль «жили» на майданчику біля кінотеатру.

Хмельничани, які дочекалися концерту, не пожалкували, адже отримали можливість почути традиційні святкові різдвяні пісні польською мовою, побачити янгола,Марію з Йосифом та маленького Ісуса.

Постскриптум. Майданчик перед сценою так і не розчистили. Крижаних кучугур стало трохи менше, проте вони, як і раніше, слизькі та небезпечні. Щоправда, їх трохи посипали піском. Але не скрізь.