Новий уряд створить «стандарт достатку»

Виборчий процес, який нині захопив українську політичну еліту, схоже поступово перетворюється на загрозу для економіки. Чинний уряд досі не подав бюджетну декларацію, а від цього залежать і фінансування оборони країни, і наші зарплати та пенсії, і тепло в оселях взимку…

На жаль, прем’єр-міністру Володимиру Гройсману зараз не до своїх прямих обов’язків, бо потрібно знімати передвиборчі ролики. Нові політичні сили навряд чи мають уявлення про стратегічне планування. Лише лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко розуміє, що залишати країну без чіткого плану — дуже небезпечно, що потрібно закладати нові стандарти якісного життя.

«Потрібно докорінно змінити «політику бідності», започатковану в останні 5 років.  Якщо зараз це не змінити, то взагалі незрозуміло, навіщо Україні вибори», — заявила Тимошенко.

Поліпшення життя населення для Тимошенко основний  показник. Обидва уряди, які вона очолювала, найголовнішими показниками вважали зростання зарплат і пенсій, стипендій, виплат на дітей, тощо. Вже під час першої каденції Тимошенко-прем’єра середньостатистичні пенсії зросли в 5,1 рази: від 182 грн у 2004 р. — до 934 грн, у 2009 р.. У доларовому еквіваленті — це зростання у 3, 7 рази.

За цими скупими цифрами важко відчути радість бабусі, яка зі збільшеної своєї пенсії нарешті змогла купити не лише хліб, а й печиво — одна якось додзвонилася на «Гарячу урядову лінію», що їх регулярно проводив Кабінет міністрів, щоб сказати: «Хочу подякувати Юлічці» – і розплакалася у прямому ефірі… Після чого стали вологими очі не лише у жіночок, що були присутніми на тій «Гарячій лінії»…

Ще в її канцелярію прем’єра надходили теплі листи від літніх людей, які отримали «Юліну тисячу» — гроші, які прем’єр із бюджету виплачувала власникам вкладів СРСР, — до прем’єрства Тимошенко — і після нього вважалося, що такі виплати негативно вплинуть на курс долара. Між інфляцією і радістю здебільшого літніх вкладників Тимошенко вибрала останнє — у відповідності до своїх моральних  переконань… Бо навіщо економічні досягнення, якщо вони не роблять кращим життя конкретної людини «тут і тепер»?

Особливою ж турботою уряду Юлії Тимошенко завжди користувалися малюки та їх мами. Розмір допомоги на дитину за ініціативи прем’єра спочатку зріс у 12 разів (з 684 грн. станом на 01.01.2004 — до 8497,6 грн. з 01.04.2005). А згодом, починаючи від 01.01.2008 року, батьки отримували по 12240 грн. на першу дитину, 25000 грн — на другу та 50000 грн — на третю. Тоді рішення уряду дійсно стало поштовхом до зростання народжуваності. Але «дитячі виплати» — це не лише про гроші, а й про турботу про власний народ, про щасливі родини, про майбутнє держави. Уже після Тимошенко дитячі виплати суттєво скоротили, а ще через кілька років народжуваність знизилася.

До речі, у програмі «Новий курс», з яким Тимошенко йде на парламентські вибори, заплановано виплати при народженні дитини: за першу дитину – 50 тис. грн, за другу – 100 тис. грн, а після народження третьої і наступних – по 150 тис. грн. Немає сумнівів, що прем’єр Тимошенко ці наміри втілить одними із перших.

У «Новому економічному курсі України», який пропонує партія «Батьківщина», зазначається: потрібно всіляко стимулювати відновлення народжуваності, створювати всі умови для майбутніх поколінь, українських громадян, які б щасливо жили на землі своїх батьків та дідів і не шукали щастя за кордоном, як це відбувається зараз. «Люди часто не хочуть виїжджати, але в них просто немає іншого виходу. Це – еміграція відчаю. Люди хочуть мати надію, достойне життя для себе та своїх дітей» – переконана лідер партії. В Україні можна зробити так, що працювати вдома стане вигідніше, аніж за кордоном. Це лише кілька пунктів: низькі кредити на житло, високі стипендії та достойна допомога на дітей та достойні зарплати.

Достойне життя українців та процвітаюча Україна для Тимошенко не просто слова – це висока та реальна мета. Доведено самим життям.

Залишилось лише одне – допомогти їй зробити наше життя кращим, а людей – радіснішими та заможними. Адже від того, як ми проголосуємо на парламентських, залежатиме, хто буде прем’єром. Не втратимо ж свій шанс!

 

    Григорій Зацаринний