Закон репресивний чи прогресивний: за що проголосували депутати від Хмельниччини? | Поділля News

Закон репресивний чи прогресивний: за що проголосували депутати від Хмельниччини?

Підтриманий в цілому законопроект про викривачів топ-корупціонерів, за який у Верховній Раді України 17 жовтня проголосували 252 депутати, вже встиг стати однією з найактивніше обговорюваних тем у соцмережах. Його вже встигли охрестити «репресивним» та напророкувати «повернення сталінських часів».

Зокрема, громадський діяч, блогер та політичний експерт Андрій Смолій написав на своїй сторінці у Фейсбук таке:

«Фактично, Верховна Рада на чолі зі «слугами» відкрила ящик пандори. Адже саме за цим законом можна буде знищувати всіх політичних опонентів. Під ніж репресій можуть піти як опозиціонери, так і всі неугодні владі людей. Також законопроект відкриває хаос та зловживання в сфері бізнесу, адже будь яка людина яка комусь не сподобається зможе АНОНІМНО, вигадуючи різні справи стукати на свого конкурента. Також у законопроекті вказано, що «стукачі» не несуть жодної юридичної відповідальності за свою брехню. Закон зобов‘язує створити «анонімні лінії» для стукання на інших людей».

У коментарях українці дискутують, як підтримуючи автора, так і висуваючи контраргументи. Зокрема, для багатьох залишається загадкою, яким чином отримає винагороду викривач корупції, який повідомлятиме про злочин анонімно. Крім того, коментаторів дивує позиція депутатів з фракції політичної партії «Голос», які майже одноголосно підтримали законопроект №1010. Натомість в інших фракціях народні обранці здебільшого або утрималися, або голосували проти, або не голосували взагалі. Крім фракції політичної партії «Слуга народу», представники якої підтримали законопроект майже одноголосно – з 252 народних обранців 9 не голосували, 8 були відсутні, один утримався і ще один проголосував проти.

Що до представників Хмельниччини, то «слуги народу» законопроект підтримали, позафракційний Сергій Лабазюк утримався, а Олександр Герега з депутатської групи «За майбутнє» не голосував.

Інше трактування норм прийнятого закону пропонує ТСН, роз’яснюючи статтю 53-7 «Винагорода викривачу», якою доповнили закон «Про запобігання корупції» так:

«право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину. Викривачі можуть претендувати на грошову винагороду за інформацію, якщо розмір хабара або збитків, завданих державі становить не менше 5 000 прожиткових мінімумів (зараз 9,6 млн грн). Рішення про винагороду викривачу ухвалюватиме суд, а сума винагороди становить 10% від предмета корупції, але не може перевищувати розмір 3 000 мінімальних заробітних плат (12,5 млн грн)».

У пояснювальній записці до законопроекту №1010 вказується, що документ було розроблено з метою визначення правового статусу викривачів – осіб, що повідомили про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, встановлення прав, гарантій та механізмів захисту таких осіб та прирівняних до них осіб. Сам же закон «Про запобігання корупції» був прийнятий у жовтні 2014 року.

Читайте нас у Телеграм та у нашій групі Viber @ПоділляNEWS