Новини
Суспільство

Вчителька з Хмельницького виграла автобус для дітей з інвалідністю

Вона – одна з найкращих учителів України, особлива мама та велика мрійниця. А її найсміливіші бажання, завдяки наполегливості, уже почали здійснюватися.

Хмельничанка Леся Шевчук з дитинства мріяла стати вчителькою, тому, коли виросла, знову повернулася до школи – у статусі вчителя початкових класів.

Я собі ставлю за мету, щоб діти зранку говорили батькам: «Я хочу йти до школи». Тому мої вечори та ночі проходять в пошуках цікавинок, різних ігор та завдань, – каже жінка.

Леся вийшла заміж та народила двох синів. Але слова лікарів перевернули усе її життя. Старшому сину Богдану поставили страшний діагноз. М’язова дистрофія Дюшена – генетичне захворювання, яке вражає м’язи, починаючи з ніг і закінчуючи серцем. На сьогодні хвороба – невиліковна, її можна тільки призупинити.

У 10 років син Лесі опинився на інвалідному візку. Відтоді метою жінки та її чоловіка стало зробити життя їхнього сина Богдана комфортним і повноцінним.

Нещодавно в родині Лесі сталося свято – її роботу у школі оцінили експерти престижної премії Global Teacher Prize Ukraine. Леся Шевчук увійшла у топ-50 найкращих учителів країни та стала переможницею особливої номінації – «Реалізація мрії». Вона хотіла, щоб у Хмельницькому з’явився спеціалізований шкільний автобус, який би перевозив дітей на візках. І ця мрія збулася.

Автобус обладнаний спеціальною платформою, яка допомагає діткам, які мають порушення опорно-рухового апарату, комфортно та безпечно заїжджати всередину, не встаючи з візка, – розповідає директорка  з комунікацій ГО «Освіторія» Жанна Дуфіна.

Тепер, завдяки спецтранспорту, який щодня возить його до спеціалізованої школи №8, син Лесі Богдан відчуває себе ще більш самостійним. А окрім нього, й інші діти з особливими освітніми потребами, які навчаються разом із хлопчиком.

А Леся Шевчук не припиняє мріяти, бо понад усе хоче, щоб хвороба її сина відступила:

Щоб вона стала виліковною для тих діток, які ще ходять. І щоб вона зникла у мого сина, який вже не ходить. Це – найбільша моя мрія.    

Детальніше – у сюжеті каналу 1+1.

Автор: Тетяна Новак

Читайте нас у Телеграм , у нашій групі Viber @ПоділляNEWS та InstagramTwitter