Розвінчуємо міфи влади навколо тотальної фіскалізації | Поділля News
Новини
Бізнес

Розвінчуємо міфи влади навколо тотальної фіскалізації

«Право на чек» кожного громадянина і так реалізовано повною мірою. Щоб ним скористатися, споживачу потрібно звернутися до продавця за місцем купівлі товару; виконавця робіт тощо.

Шановні підприємці Хмельниччини!

Ви, напевно, вже втомилися спостерігати, як протягом останніх тижнів у Верховній Раді намагаються вирішити вашу долю. Як ваші протести й ініціативи, спрямовані на захист права на працю, наражаються на твердолобість монобільшості та ігнорування нею вимог мікробізнесу.

Це добре, що в парламенті провалився недолугий законопроект №4313-д, де про перенесення строків обов’язкового застосування РРО для так званих ризикових видів діяльності не йшлося, а податківцям ще й хотіли надати право міряти ваші торгові площі рулеткою і виписувати додаткові штрафи.

Погано, що час іде, а справа не рухається з місця.

Більше того, через засоби масової інформації, особисті звернення до народних депутатів правляча партія намагається просунути тезу про те, що тотальна фіскалізація необхідна, а ви всі тіньовики і контрабандисти, на відміну від великого нібито чесного бізнесу.

Пропоную дати аргументовані відповіді на ці міфи.

По-перше, чи потрібен фіскальний чек?

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» у разі  необхідності повернути сплачену суму за товар, замінити його чи усунути недоліки, достатньо касового, товарного, видаткового чеку, розрахункової квитанції тощо, які (увага!) як зареєстровані через РРО, так і заповнені вручну.

Отже, «право на чек» кожного громадянина і так реалізовано повною мірою.

Щоб ним скористатися, споживачу потрібно звернутися до продавця за місцем купівлі товару; виконавця робіт; Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні (територіального органу Держпродспоживслужби) із заявою (усною або письмовою), розрахунковим документом з позначкою про дату продажу; технічним паспортом (у випадку гарантійного терміну з позначкою про дату продажу).

По-друге, чи можлива боротьба  з контрабандою за рахунок ФОПів?

Це така сама нісенітниця, як лікування від коронавірусу будівництвом доріг. І платники єдиного податку (крім першої групи), і навіть звичайні громадяни за Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і Податковим кодексом не обмежені у праві здійснювати експорт чи імпорт товарів. Але контрабанду за різними схемами вони не везуть, оскільки це не вигідно: ПДВ, сплачений на митниці, у подальшому не зменшує  податкові зобов’язання ФОПів, які не є платниками ПДВ.

Я вже направила звернення до Державної митної служби щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами підприємництва на спрощеній системі оподаткування, щоб детально проаналізувати ситуацію. Про відповідь обов’язково вас поінформую і разом зробимо висновки.

Але й так очевидно: сито, через яке просочується контрабанда, потрібно шукати передусім на митниці.

По-третє, чи має місце торгівля у великих брендових магазинах через ФОПів?

Так, має. Але не ФОПи є постачальниками дорогих речей до таких крамниць. Брендовий одяг завозиться через кордон як некомерційний вантаж, завозиться громадянами по зеленому коридору повз скануючі системи, і в багатьох пунктах пропуску митники не перевіряють такі товари так ретельно.

Щодо продажу з РРО електроніки, починаючи з 2018 року, то тоді податківці отримали додатковий інструмент контролю, але ним не скористалися. І мобільні телефони, і побутова техніка – від дрібної до великої, як і раніше, реалізовуються великими мережами без фіскальних чеків. Якщо дана норма не довела свою ефективність, то її потрібно скасувати.

Тотальна фіскалізація ФОПів не вирішує питання присутності ФОПів у «магазинах на Хрещатику», а лише збільшує навантаження на реальний мікробізнес.

По-четверте, чи є великі платники сумліннішими за маленьких?

Давайте будемо відвертими: наявність чи відсутність схем не залежить від розміру платника. У ТРЦ чимало приміщень орендують ті ж ФОПи. А щодо закидів, що на відомих промислових ринках «7 кілометр» і «Барабашово» (які, до речі, існують у статусі ТОВ) процвітає схема з гуртового продажу тканин із контейнерів, нагадаю: гуртова торгівля є частиною внутрішньої торгівлі, що охоплює продаж товарів як великими, так і малими партіями з метою їхнього перепродажу або виробничого споживання.

Нічого дивного в продажі в такий спосіб немає і з тінізацією чи детінізацією ринку він ніяк не пов’язаний. Але у владі вирішили з ним поборотися і не вигадали нічого більш «геніального», ніж оголосити весь текстиль ризиковим і загнати його під РРО.

Щодо чеків, то їх по два б’ють не тільки в ресторанах, а і в популярних роздрібних мережах. Більше того: один із чеків може бути фіскальним, але сервіс Державної податкової служби «Пошук фіскального чека» його не бачить.

І про конкретні цифри. Податкова культура серед ФОПів найбільше зросла за останні роки. ЄСВ з найнятих осіб ФОПами збільшився з 2,2 млрд грн за 2016 рік до 8,4 млрд грн за 2019 рік. Ще раз, це з найманих осіб, тоді як раніше майже ніхто не оформляв трудові відносини з найманими працівниками.

Сплата податків ФОПами загалом у 2016 році становила 16,8, у 2017 році – 20,6, у 2018 році – 30,6 і в 2019 році – 38,7 мільярдів гривень. А до цього всього слід додати платежі ФОПів на організацію робочого процесу: за оренду, тепло, електроенергію, інші комунальні послуги.

По-п’яте, тотальна фіскалізація — нормальна міжнародна  практика.

З цим складно не погодитися. У Грузії РРО запроваджено за рахунок державних коштів, у Литві вартість касових апаратів для бізнесу також компенсувалася державою, у Німеччині вартість придбання РРО зменшувала суму нарахованого торгівельного податку, у Польщі тим, хто придбавав касові апарати, надавалися податкові пільги.

Натомість в Україні РРО чомусь запроваджують в особливий спосіб: нав’язуючи його підприємцям за кошти самих підприємців, просуваючи програмні РРО, не забезпечивши належну якість Інтернету по всій країні, значно збільшуючи штрафи.

І наостанок.

Я знаю, що вас хвилюють не розмірковування про вашу долю з печерських пагорбів, а конкретно: чого чекати з 1 січня і 1 квітня 2021 року, чи будете ви зобов’язані працювати з РРО починаючи з цих дат?

Відповіді поки що немає, а саме тому у відстоюванні власних прав не варто зупинятися.

Ми у «Європейській Солідарності», як ніхто, розуміємо: головний мотив, що рухає людьми, — збереження спрощеної системи оподаткування, захист права на працю. Наразі фракцією ми ініціюємо проведення позачергової сесії Верховної Ради для якомога швидшого розгляду та прийняття необхідних для вас законів. Сподіваюся, так воно і буде.

Ніна ЮЖАНІНА

Автор: Тетяна Новак

Читайте нас у Телеграм , у нашій групі Viber @ПоділляNEWS та InstagramTwitter