Старий млин у Нетішині хочуть перетворити на сучасний житловий комплекс (ФОТО)

Світлини сміливого проекту, який має подарувати “друге життя” закинутій старовинній будівлі млина, викликали жваве обговорення серед мешканців Нетішина. Те, що роками стояло пусткою та поволі руйнувалося, може стати незабутнім, привабливим об’єктом архітектури, вважають автори ідеї.

З історії млина

Стара цегляна п’ятиповерхова будівля млина розташовується на березі річки Горинь, на межі новобудов та приватних будинків Нетішина. Десятки років послугами потужного, як на ті часи, млина користувалися не лише нетішинці, а й мешканці навколишніх сіл.

За словами краєзнавців, звели млин у Нетішині у 1890 році. А найдавніша згадка про нього датується початком 50-х років XVII століття, йдеться у тексті Антоніни Радушинської.

Будівля млина була дерев’яною, а збудували його без жодного цвяха. На початку XX століття млин згорів. І його почали відбудовувати з цегли. Цемент, міцність якого була надзвичайною, виготовляли в селі Сільце Славутського району.

На будівлі викарбувана дата – 1905 рік, тож оновлений млин, орієнтовно, запрацював саме цього року. Мололи тут до семи видів борошна, в тому числі, й вищого ґатунку. Його експортували кінним транспортом за кордон, до революції 1917 року – у Німеччину.

Крім того, млин ще й виробляв електроенергію. У 30-і роки XX століття тут почала працювати гідроелектростанція, яка відновила свою діяльність у повоєнний час. Перша у Нетішині енергогенеруюча установка, або динамомашина, живила електроенергією виробництво борошна. За архівними даними, потужність динамомашини Нетішинського млина у ті часи була всього 5,5 кіловата. Але у період 1927-1928 років на Нетішинському млині виробляли стільки енергії, що вистачало і для місцевих потреб, і для потреб сусідів.

У 1972 році млин закрили у зв’язку з нестачею зерна. Обладнання демонтували та вивезли. Приміщення планували переобладнати під гуртожиток для будівельників з ХАЕС, проте через відсутність відповідних умов пожежної безпеки роботи припинилися. Відтоді млин пустує…

Друге життя млина: “за” та “проти”

Ідея дати старому млину друге життя викликала жваве обговорення у соцмережах. Світлини проекту, запропонованого теперішнім власником споруди виклали на загал.

Мешканці міста, як це зазвичай буває, розділилися на два табори. Одні – обома руками «за», інші стверджують – таке архітектурне рішення знищить «єдину історичну пам’ятку у Нетішині».

Хотіли, щоб зі “Старого млина” хоть шось зробили – нате вам “хоть шось”. (одному мені здається, що цей проект є нищенням єдиної історичної пам’ятки в Нетішині?) упд. не забуваємо, що “Старий млин” знаходиться у приватній власності Сергія Вознюка. тому до влади апелювати недоречно, – написав ініціатор обговорення Руслан Рудомський, завдяки якому, напевно, чимало нетішинців вперше побачили, якою може стати закинута будівля млина, коли до неї докладуть рук так коштів.

Частина містян стоїть на позиції:

Добре, що люди відновлюють архітектурні пам‘ятки, хоч і не зберігаючи усі якості та цінність. Бо розвалилась би, ще й когось присипала.

Історія це добре, але не тоді, коли вона кожен рік розпадається! Хай краще зроблять те що запланували.

Класний проект! Якщо людина хоче це зробити то хай робить! Бо державі воно не треба.

Інші ж (зокрема, ініціатор обговорення) вважають:

То це зараз називається відновленням архітектурних пам’яток? А Ви знаєте, що в архітектурних пам’ятках при реконструкції не можна змінювати фасад?

Будь-який проект реконструкції “Старого млина”, який вилазить габаритами за межі “Старого млина” і знищує його архітектурну форму – є апріорі невдалим.

Щоправда, тим, хто говорить про історичну спадщину та історичну цінність млина, нагадують:

Млин не занесений в світову спадщину ЮНЕСКО. Нічого в край ідейного і неповторного в ньому немає. Навіть, якщо він побудований в XIX столітті. Звичайний плагіат і нічого більшого.

Зрештою, своє ставлення до реставрації старого млина Руслан Рудомський сформулював так:

Я бачу її у відповідності з вимогами чинного законодавства шляхом (далі цитата) “зміцнення і відновлення зруйнованих або пошкоджених споруд з метою збереження їх історичного та культурного значення”. Якщо конкретно, то я б хотів, щоб фасад млина був збережений з усіх сторін. Можлива добудова приміщень з задньої стіни, але так, щоб вони не виступали за фасад. В Україні багато старих будівель реставруються таким чином. Було б бажання власника.

«Збережена автентичність минулого, оздоблена сучасними рішеннями»

Споруда, оновлення якої наразі активно обговорюють мешканці Нетішина, належить, як уже зазначалося, підприємцю Сергію Вознюку. На картинках з, ймовірно, презентації проекту, зокрема зазначено, що “сучасні технології та інноваційні матеріали дозволяють втілити найсміливіші рішення, зробити внутрішній та зовнішній прості максимально комфортним, вишуканим, вражаючим”.

Судячи з фото, старий млин планують перетворити на житловиий комплекс, подібного якому у Нетішині, напевно, ще немає. При цьому, авторам проекту таки вдалося зберегти впізнавану частину фасаду млина, оточивши її сучасними добудовами та надбудовами.

Що з того всього вийде, покаже час. Як зазначають  у коментарях, «відновлювальні фасадні роботи на будівлі вже відбулись».

Метою проекту була не музеїфікація млина і збереження як культурної пам’ятки, а нагорода новим життям за славетну історію. Фасад збережений, пізнавані елементи, автентичність минулого оздоблена сучасними рішеннями. Проект амбітний і беззаперечно стане родзинкою міста, – резюмують містяни.