У Хмельницькому висадять 37 лондонських платанів

Саджанці екзотичних дерев цієї весни планують висадити у середмісті Хмельницького. За 37 саджанців з міського бюджету готові віддати понад 195 тисяч гривень. Оголошення про намір придбати дерева Департамент інфраструктури міської ради розмістив на сайті Держзакупівель 16 березня.

За умовами тендеру, платан кленолистий (лондонський) повинен мати висоту стовбура не менше 2 метрів та обхват не менше 8-10 см. Ширина крони має бути 0,5-0,6 м. У департаменті хочуть придбати саджанці у грудці землі, обтягнутій мішковиною та оцинкованою сіткою. Разом з деревами учасник закупівлі має надати комплект опорних круглих кілків та стрічку для кріплення у вигляді цвяхів або шурупів. Товар має бути без механічних пошкоджень та зовнішніх ознак пошкодження шкідниками та збудниками хвороб.

• 

Чому платан?

На платани вибір впав не випадково. За словами директора Департаменту інфраструктури міста (ДІМ) Василя Новачка, ці дерева можуть жити до 250 років, мають добре сформовану крону, дають тінь та витривалі до шкідників. Саджанці планують висадити на вулиці Староміській. Пів сотні старих та уражених гниллю й омелою дерев при цьому там знесуть. Залишать переважно ті, що ростуть навпроти школи №1.

Вартість платанів доволі різна. Від трьох з половиною до шести тисяч гривень. Це вже нормально сформовані саджанці діаметром 10-12 сантиметрів, висотою метр п’ятдесят. У них закрита коренева система в сітці із землею. Їх привозять і одразу ж опускають у викопану лунку, вставляють дренажну трубу, в яку заливають воду. Приживлення у такому випадку – 99%, – розповів посадовець.

Торік у Хмельницькому за таким принципом висадили клени. Один саджанець із закритою кореневою системою вартував тоді 3 тисячі гривень. На думку керівника департаменту, розсадники, де могли б забезпечити потрібну кількість дерев відповідного розміру, є у Львівській, Житомирській та Київській областях.

Платан і мороз

У ботанічному саду Хмельницького національного університету раніше висадили алею платанів. За словами керівниці ботсаду, кандидатки біологічних наук Людмили Казімірової, не всі дерева вижили. А всі наявні мають морозобійні щілини. Тому науковиця вважає платани не найкращим вибором для хмельницького середмістя.

Наші кліматичні умови – не південні, де цей платан дуже гарно почувається. У Київській та Житомирській області бачила, що такі дерева пошкоджені морозобійними щілинами. Водночас у Кам’янці-Подільському платани почуваються гарно. Морозобійні щілини там у них є, але вони дуже малі. Напряму від цього залежить життєздатність рослини, її можливості росту і й розвитку. Крім того, платан вибагливий до умов навколишнього середовища. Зокрема, до загазованості, яка є у Хмельницькому. В Одесі ділянки, де ростуть платани, – це переважно закриті пішохідні зони, – коментує Людмила Казімірова.

На думку науковиці, у Хмельницькому варто надавати перевагу невибагливішим деревам з висотою стовбуру не менше трьох метрів. Зокрема, липі. Наприклад, позаторік в обласному центрі засадили цими деревами, а ще дубами й кленами, відкриту ділянку на вул. Холодноярців. На цій ділянці, за словами Василя Новачка, прижилося близько 80% дерев.

Доволі часто на вільних від зелених насаджень ділянках висаджують тисячі дерев навесні. Але якість посадкового матеріалу невисока. По суті це у лісі викопані трирічні саджанці. Зазвичай вони не дуже добре приживаються. Навіть при тому, що їх намагаються поливати. Скільки відсотків приживається – такої статистики у мене нема, – пояснив Василь Новачок.

За словами посадовця, дбати про посаджені рослини має той, хто їх посадив.

На прибудинкових територіях це може бути управляюча компанія. Якщо висаджує КП “Зеленбуд”, то вони їх і поливають, – прокоментував директор ДІМ.