Сергій Зозуля: «Земельну реформу треба було проводити ще в дев’яності»

Перспективи аграрного сектору на Хмельниччині, зміни, які чекають на селян після відкриття ринку землі, а ще – застереження та корисні поради. Про все це – в інтерв’ю з досвідченим аграрієм, депутатом Хмельницької обласної ради від партії «Слуга Народу» Сергієм Зозулею.

Пане Сергію, скільки років ви працюєте в аграрній сфері і як оцінюєте перспективи Хмельниччини в цьому секторі?

Я народився і виріс у селі, тож, можна сказати, з аграрною галуззю пов’язаний ще з дитинства. Мої батьки працювали на землі, тому й мене з ранніх років привчили любити та обробляти землю. А вже пізніше в зрілішому віці сільське господарство стало для мене основною роботою. Хмельниччина є лідером в аграрному секторі, так само як і Україна, але потенціал нашого краю та і країни загалом, на мою думку, не розкритий повноцінно через бюрократичні процеси, які заважають аграріям виходити на нові ринки.

• 

Нещодавно в Україні почали широке обговорення рішення про відкриття ринку землі. Яка ваша позиція щодо цієї ініціативи?

Будьмо відвертими: цю реформу мали провести ще в 90-х роках минулого століття, але цей процес затягувався, і щоразу продовжувався мораторій на продаж землі. Водночас Європейський суд визнав земельний мораторій порушенням прав людини розпоряджатися своєю власністю, гарантованого статтею 1 протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини, а також статтею 41 Конституції України, за браком дієвого ринку землі сільськогосподарського призначення.

Ринок землі – це не про продаж чи купівлю землі, це загалом про встановлення правил і регуляцію обігу землі. Тому я позитивно ставлюся до відкриття ринку землі. Впевнений, що це дасть поштовх для розвитку села та загалом економіки нашої країни.

Які позитивні наслідки ви очікуєте насамперед?

Маємо розуміти, що створення ринку землі жодним чином не вплине на право власності громадян, зокрема селян-пайовиків. Приблизно 1,5 мільйона з них померли за час довготривалої земельної реформи, так і не скориставшись своєю власністю, а пів мільйона з них не мали спадкоємців. Оформлення спадщини коштує більше, ніж прибуток від оренди цієї землі. І це факт, про який деякі люди знають.

Наступне: мораторій не дає змоги фермерським господарствам та великим аграрним виробникам купувати землю. Отже, позбавляє їх можливості займатися довгостроковим фінансовим плануванням бізнесу. Земля таких фермерів не є активом, який можна використовувати для залучення банківського фінансування на розвиток справи, купівлю пального та добрив, будівництво сховищ для зберігання продукції. Мораторій обмежує доступ фермерів до фінансових ресурсів та уповільнює економічне зростання. Тому відкриття ринку землі додасть стимуляції бізнесу, відтак і українській економіці.

Важливим є й оподаткування. Місцеві громади та державний бюджет, за оцінкою Центру економічних стратегій, недоотримують приблизно 2,8 млрд грн податкових надходжень щороку за браком легального оформлення угод із фактичного продажу землі. І найголовніше – питання рейдерських захоплень залишиться в минулому. До вас же не приходять і не кажуть, мовляв, тепер ця хата моя, а про землю ми чуємо багато таких історій, тому що, повторюсь, не було ухвалених чітких правил обігу землі.

Що ви як експерт порадите людям, щоб не бути ошуканими?

Власників паїв у селах – це здебільшого люди похилого віку, які не повністю знають ситуацію, довіряють чуткам та різним політикам, які вже понад 20 років «мораторять» землю й кажуть, що це правильно. Тому найголовніша порада для людей – це критично мислити й не довіряти, перепитувати в декількох людей, щоб бачити та чути інформацію з різних боків. Якщо є діти чи внуки, то запитувати та радитися з ними, бо дуже легко потрапити на гачок до шахраїв і залишитися без найбільшого скарбу нашої країни – землі. Наша команда напрацьовує механізм для створення громадських приймалень, у яких будуть працювати юристи, які зможуть підказати та допомогти людям у розв’язанні таких ситуацій.

Стокове зображення від Depositphotos