Майже 900 парафій на Хмельниччині досі підпорядковані московському патріархату

Маючи одну з найбільших кількість переходів з УПЦ (МП) до ПЦУ, Хмельниччина все ще залишається областю, де кількість парафій, що досі підпорядковані російській церкві, – найвища. Протягом останнього тижня про намір вийти з-під юрисдикції Української Православної Церкви (МП) та перейти до Православної Церкви України заявили чотири релігійні громади області. Всього, починаючи з грудня 2018 року, до ПЦУ на Хмельниччині перейшло 122 храми.

За даними спеціально створеної у Вікіпедії сторінки, куди оперативно вносять дані про процес переходів церков з УПЦ (МП) до ПЦУ, всього на Хмельниччині у 2018 році було 998 храмів, підпорядкованих російській церкві. Наразі таких (з урахуванням 65 храмів, що перейшли протягом трьох років, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, та 57, які перейшли після 24 лютого 2022 року) – 876. Навіть те, що за кількістю парафій, що перейшли до ПЦУ, Хмельниччина – на другому місці (після Волинської (159) та перед Вінницькою (113), абсолютне лідерство за областю залишається.

Темпи переходів релігійних громад до ПЦУ на Хмельниччині після 24 лютого також дуже високі: 57 громад. Найближчі “сусіди” за показниками:

• Вінницька – 20
• Волинська – 32
• Житомирська – 20
• Київська – 19

Решта областей – 11 громад і менше. Всього переходи зафіксовано у 15 областях України з 25.

Складнощі переходів

Здебільшого у релігійних громадах Хмельниччини рішення на зборах приймають досить спокійно. Навіть тоді, коли настоятелі храмів не погоджуються з рішенням громад – таких випадків зафіксовано 20. Лише іноді зібрання проходять в присутності правоохоронців, щоправда, вони лише спостерігають за порядком, не втручаючись у дискусії та словесні перепалки між членами громад, які мають різні думки.

Якщо у селах процес переходів з УПЦ (МП) до ПЦУ відбувається за зрозумілою процедурою: одне село – один храм – одна громада, то у містах, де церков багато, цей процес, суб’єктивно, дещо складніший, оскільки визначити коло парафіян, які мають право голосу, у кожній конкретній церкві досить проблематично. На це звертали увагу в Синодальному інформаційно-просвітницькому відділі УПЦ (МП), реагуючи на збори громади, яка вирішувала долю Свято-Михайлівського кафедрального собору Шепетівської єпархії УПЦ (МП).

У Славуті, перш ніж збирати громаду для прийняття рішення про перехід парафій до ПЦУ, провели круглий стіл, куди запросили представників місцевої влади та трьох представників духовенства: отців Петра та Івана та ігуменю Євфимію.

Ми не впливаємо на волевиявлення громадян стосовно віри. Але хочемо порозуміння серед священнослужителів у такий надважкий час для України, – пояснив причину зібрання міський голова Василь Сидор.

Нагадаємо, на початку квітня духовенство Славутчини УПЦ (МП) заявило про намір вийти з-під юрисдикції московського патріархату та звернулося до Архієпископа Шепетівського і Славутського з проханням про надання автокефалії.

За підсумками зібрання у Славуті від священнослужителів чекають конкретних дій щодо переходу до ПЦУ, оскільки “приналежність цих релігійних установ до московського патріархату очевидна”, – зазначили у пресслужбі Славутської міської ради. Разом з тим, як зазначив настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрей Петро Мельничук, “їхня церква незалежна в управлінні й не є церквою московського патріархату“.

Тим часом у Хмельницькому…

Протягом поточного тижня в області збори релігійних громад щодо переходу до ПЦУ проводили чотири рази:

• у селі Воробіївка Шепетівського району (Свято-Покровська Церква)
• у селі Бахматівці Хмельницького району (Свято-Покровська Церква)
• у селі Сорокодуби Хмельницького району (Церква святих апостолів Петра і Павла)
• у мікрорайоні Ружична міста Хмельницького (Свято-Успенська Церква)

Свято-Успенська церква – перша у Хмельницькому, парафіяни якої прийняли рішення вийти з-під “опіки” московського патріархату та приєднатися до ПЦУ. Настоятель та частина віруючих рішення понад 400 членів громади не підтримали. Крім того, за словами парафіян, дещо з майна церкви священник, ймовірно, встиг винести з храму. Принаймні, кількох ікон на стінах хмельничани не дорахувалися. Релігійну споруду правоохоронці взяли під цілодобову охорону, аби ніщо з майна храму не зникло.

Нагадаємо, у селі Бейзими Шепетівського району напередодні зборів релігійної громади священник вивіз з церкви все майно, включаючи святий престол.

Досі у підпорядкуванні московського патріархату перебувають один з найстаріших (Різдва Пресвятої Богородиці) та один з найбільших (Свято-Покровський кафедральний) собори Хмельницького.

До слова, саме цього дня, 15 травня 1837 року, храм Різдва Пресвятої Богородиці, відбудований на місці згорілої дерев’яної церкви, був освячений.

Після пожежі 1822 року, в якому згоріла дерев’яна церква, у 1835 році був складений спеціальний проєкт, згідно з яким невеличка і дерев’яна церква мала стати собором. Через недостатнє фінансування будівництво розтягнулося до 1837 року. На сьогодні храм зберіг свій первісний вигляд та є найстарішою з існуючих споруд міста, – йдеться в історичній довідці у спільноті “Історія Проскурова”.