«G-museum» на Хмельниччині поповнився новими експонатами (ФОТО)

Краєзнавчий музей у місті Городок Хмельницького району (більш відомий як «G-museum») нещодавно поповнився новими цікавими експонатами, що розповідають про історію міста та його околиць.

Всі вони – знахідки місцевого краєзнавця та історика, співробітником відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міськради Дмитра Полюховича.

Це виключно підйомний матеріал, а не результат грабіжницького копу, – наголошує пан Дмитро. – Однак більшість із них все ж назвати випадковими не можна.

Далі краєзнавець пояснив, чому знахідки невипадкові:

Я не пропускаю повз увагу будь-які земляні роботи в історичному ядрі Городка. Зазирнути у відвал чи траншею – то обов’язково.  А раптом щось цікаве? Часом таланить…

Зокрема у 2017 році завдяки землекопам було знайдено дуже цікаве та багате на артефакти місце. Вже за кілька місяців по тому, на замовлення та коштом Городоцької міськради експедиція кам’янець-подільських археологів на чолі з кандидатом історичних наук Павлом Нечитайлом провела там дослідження і розкопала корчму середини XVII століття. Що цікаво – під шаром часів Богдана Хмельницького археологи знайшли сліди невідомого до того трипільського поселення. Результати тих досліджень сьогодні можна побачити в експозиції «G-museum».

Розкопки 2017 року показали, що лівий берег Смотрича почали заселяти щойно від середини XVII ст. Хоча раніше вважалося, що Городок зароджувався саме у цьому місці. Відповідно постало питання про ядро, з якого починалося місто. Потрібні були ще одні розкопки. Але де саме копати?

У 2018-2020 роках я неодноразово оглядав правобережні терени Городка, – продовжує свою розповідь краєзнавець. – Підсумки цих екскурсій дуже допомогли під час роботи експедиції під керівництвом Павла Нечитайла у 2021 році. Тоді найвагомішою та наймасштабнішою знахідкою археологів стали мури Городоцького замку, який вважався повністю знищеним ще у XVIII столітті, коли його розібрали на камінь. Навіть точне місце, де стояла цитадель – забулося.

Ті дослідження, зауважимо, теж були ініційовані та профінансовані місцевою територіальною громадою, що є дуже нечастим явищем не лише у Хмельницькій області, але й в Україні.

Якось під час однієї з таких експедицій на обійсті місцевого мешканця, що розташована одразу під замковою горою, я побачив траншею. Зазирнув – і був нагороджений за цікавість. У відвалі виявилося чимало фрагментів красивих орнаментованих кахлів, що датуються першою половиною – серединою XVII століття. Деякі навіть були збережені десь на 80%  Також там було знайдено кілька керамічних люльок для паління та фрагменти гутних склянок і невеличка керамічна чорнильниця, – розповідає Дмитро Полюхович.

Археолог Павло Нечитайло, який пізніше оглянув знахідки, зауважив, що це типові для тогочасного Поділля кахлі з рослинними орнаментами.  

У тій ж траншеї було знайдено дрібніші уламки кахлів інших типів.

Знахідки цих кахлів не лише показують, як виглядали грубки жителів Городка у XVII ст., але й яскраво засвідчують, що на той час це було поселення саме з міською культурою та побутом, хоча, як показали розкопки 2021 року, більшість міщанських будинків Городка на той час зовні мало чим відрізнялися від сільських.  

Якщо реліквії давнього Городка назвати випадковими не виходить, то комплекс артефактів трипільської культури (мідно-кам’яна доба) стовідсотково випадкова знахідка і, на жаль, до того причетні чорнокопи.

Якось я пішов фотографувати природу до урочища Скала, що у долині Смотрича біля Городка, – розповідає краєзнавець. – Там дуже красиво і мальовничо. А ще там колись розташовувалося велике трипільське поселення. У Скалі я й натрапив на сліди діяльності чорних копачів. Значну частину знайденого вони просто викинули, бо колекціонери таке не скуповують. Продаються лише цілі предмети, а там були фрагменти. Хай і дуже великі. Але все ж продати таке складно.

Серед «відходів виробництва» копачів виявилося  навіть кілька багато декорованих половинок посудин. До речі, з точки зору археології такі вважаються майже цілими, бо дають можливість повністю відтворити їх вигляд та форму.

Орнаменти –  у цілому типові для Трипільської культури, але мають певні локальні особливості, які на інших трипільських пам’ятках області ще не зустрічалися і ці знахідки є цінним предметом дослідження для істориків.

Серед викинутого чорнокопами також виявився фрагмент біноклеподібної посудини, кістяна проколка, ручка до серпа з рогу чи то оленя, чи то лося та кілька крем’яних скребачок.

З уламків вдалося майже повністю склеїти схожу на чащу кришку зерновика (на жаль не орнаментовану).

З переданих знахідок є цікавою керамічна чарка кінця ХІХ, початку ХХ століть. Вона цікава тим, що знайдена під час будівництва музею. Це двічі музейний артефакт.

Кілька років всі ці знахідки виставлялися в методичному кабінеті місцевого будинку культури, але сьогодні власник вирішив нарешті передати все це до музею.

В будинку культури це мало хто бачив, – пояснює своє рішення краєзнавець, – а у музеї на ці артефакти (понад три десятки предметів) зможуть подивитися тисячі відвідувачів.

Тарас Ковальчук

Всі новини на одному каналі в Google News  Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook