Головна
Новини
Католицькі храми Хмельниччини дивують розмаїттям стилів і декору (ФОТО)

Католицькі храми Хмельниччини дивують розмаїттям стилів і декору (ФОТО)

22 Січня 2023 1 101

У кожній громаді на Хмельниччині збереглися стародавні костели, збудовані понад сотню років тому. Адже територія області тривалий час входила до складу Речі Посполитої, де ця гілка християнства – панівна. Вони зведені в різних архітектурних стилях – на кошти парафіян або магнатів. Наприклад, в селі Гвардійське Хмельницької тергромади розташований костел Святого Войцеха у стилі бароко. У Підлісному Мукареві Новодунаєвецької тергромади височіє неоготичний храм Святого Йосипа Обручника Пресвятої Діви Марії. А от Санктуарій Летичівської Богородиці відновили вже наприкінці ХХ століття. Наразі це один з найбільших католицьких храмів області, знаний далеко за межами України.

Храм Святого Йосипа та монастир отців Лазаритів в Ізяславі – одна з пам’яток пізнього бароко на Волині. Його будували разом з палацом Сангушків. Костел – єдина нині діюча католицька культова споруда в місті. Територія храму невеличка, квадратної форми, всередині знаходиться зимовий сад. Жителі Ізяслава розповідають, що раніше там були екзотичні рослини, проте згодом скло було знищене, і залишився лише дворик.

А в Славуті є костел Святої Дороти. Це копія костелу святого Євстафія в Парижі. Храм слугував родовою усипальницею родини Санґушків. У радянські часи у костелі облаштували склад. Там зберігали сіль, яка значно пошкодила стіни. Й донині польська громада усуває наслідки радянської недбалості. Коли доступ до підземель відкрили, з тілом княгині Дороти у відкритій домовині сталася халепа. Згідно з переказами, підлітки ночами виносили тіло святої на територію сусіднього училища, аби лякати дівчат. І коли одного разу на світанку вони прийшли під вікна, аби забрати тіло, його там не виявилось. Де наразі поховане тіло княгині, ніхто достеменно не знає.

А от Старокостянтинів знаний своїм костелом Йоана Хрестителя й монастирем ордену отців Капуцинів. Будівництво релігійної споруди почалося у 1750-х роках. Автором проєкту став видатний італійський зодчий доби пізнього бароко Паоло Фонтана. Він же – архітектор костелів в українських містах Ізяславі та Устилузі, а також – у польському Любартові. Ці споруди зводили за зразком церкви ордену Санта-Марія-делла-Кончеціоне в Римі. Храм має ознаки різних архітектурних стилів.

Вікно у формі рози на центральному фасаді, вітражі, багатоярусний поділ поверхні стін, багатий декор. Щоб побачити цю неоготичну красу, не треба їхати до Парижу чи Барселони. Храм Святого Йосипа Обручника Пресвятої Діви Марії розташований в селі Підлісний Мукарів, всього за 13 кілометрів від Дунаївців. Костел збудували у 1782 році за ініціативою місцевого настоятеля Базилія Шаха за кошти простих парафіян. Освятив храм у 1886 році єпископ Любовідський. Настоятель Валентин Розгон розповідає про особливу конструкцію костелу. Щоб будувати високі стіни, треба було дуже чітко розрахувати навантаження та винести центр ваги за приміщення храму (так звані контрфорси). Схожа конструкція в Соборі Паризької Богоматері.

*Храм Святого Йосипа Обручника Пресвятої Діви Марії*

А у селі Гвардійське Хмельницької тергромади – колишньому Фельштині – розташований костел Святого Войцеха або Провидіння Божого. Кам’яна будівля з’явилася тут наприкінці XVIII століття та названа на честь празького єпископа, аскета та помічника знедоленим. Костел – у бароковому стилі. Його фасад прикрашений пілястрами та фігурами святих. На початку XX століття католицька парафія тут налічувала понад 8 тисяч вірян. Тому храм вирішили розбудувати. Побачити, як виглядав храм до революції можна на світлинах, зроблених на початку XX століття, коли отець Глущинський розбудував його. Також у храмі був духовий оркестр.

А в смт Летичів можна відвідати один з найбільших католицьких храмів Хмельниччини – Санктуарій Летичівської Богородиці. Історія його створення пов’язана з поліями початку XVII ст. Тоді в містечку оселилися домініканські монахи, які привезли з Ватикану копію ікони з Базиліки Святого Петра. З того часу ікону декілька разів вивозили з Летичева. Її оригінал наразі перебуває в польському Любліні. Після розрухи радянських часів храм відновили вже наприкінці XX ст. На зовнішній стіні храму по сьогодні в камені є плита з латинським написом “Побудовано з пожертвувань побожних людей”.