Вимушений переселенець зі Слов’янська виготовляє кавові турки на Хмельниччині

Підприємець Андрій Сторчай не скористався державною програмою релокації, а самостійно перевіз свій цех і запустив виробництво. Бізнес започаткував його батько у 1999 році, а з 2014 Андрій сам веде справи. 

До початку повномасштабної війни у Слов’янську Донецької області працював цех з виробництва кавових турок підприємця Андрія Сторчая. У кращі часи, розповідає чоловік, виготовляли до чотирьох тисяч мідних турок на місяць об’ємом від 200 до 750 мл. Були найбільшим постачальниками цієї продукції в Україні. Але війна усе змінила.

Побачив, що це повномасштабна війна. І зрозумів тоді для себе, що мій виріб, який я виробляю, це, мабуть, буде останнє, що людям буде потрібне зараз. І я подумав, що, мабуть, закрию підприємство. І я закрив заради безпеки себе та працівників також. Я знав, що потрібно буде евакуюватися, я в цьому був впевнений, – розповідає підприємець.

За словами Андрія, після закриття підприємства дружину і доньку відправив у Європу. А сам залишився у Слов’янську. Двічі ходив до військкомату – не взяли через стан здоров’я Маючи власний автомобіль, чоловік допомагав евакуйовувати людей на Хмельниччину. Згодом тимчасово оселився у Дунаївцях.

Відновлювати роботу цеху на Хмельниччині спочатку не планував. Проте в середині літа думку змінив.

Познайомився тут з багатьма дуже класними людьми і зрозумів, що це місце, де я хотів би перечекати цей скрутний час, – розповідає Андрій.

Вимушений переселенець самостійно перевіз на Хмельниччину власний цех. На запитання, чому не скористався державною програмою релокації підприємств, відповідає:

В мене була можливість самому це зробити. І я прекрасно знаю, що державі зараз і так дуже скрутно. Не все перевіз, там залишилося дуже багато всього. Там залишилося найважче обладнання, таке як токарні верстати, але я їх знайшов тут.

Разом з Андрієм переїхав один з його працівників – Максим. Іншого найняв вже на місці. Володимир Яблуновський з родиною евакуювався з Херсонської області. Розповідає: раніше працював на круїзному лайнері барменом. Наразі освоїв роботу на токарному верстаті.

У воєнний період підприємство, каже бізнесмен, втратило частину постачальників та покупців. Наразі ж справи потроху налагоджуються. Кавовими турками з тризубом зацікавилися і в Європі.

Детальніше – у сюжеті каналу Суспільне Хмельницький