У Хмельницькому говорили про історію карбування подільських монет
Цікавий і пізнавальний екскурс в історію карбування та обігу монети на Поділлі в XIV столітті здійснив відомий в Україні та за кордоном дослідник, нумізмат Ростислав Саввов. Він виступив із захопливою науково-краєзнавчою лекцією у Музеї історії міста Хмельницького, куди завітали історики, краєзнавці, викладачі та студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, зокрема, – майбутні історики на чолі із завідувачем кафедри суспільних дисциплін ХГПА Володимиром Островим.
За професією хмельничанин Ростислав Саввов – фахівець в галузі ядерних установок космічного базування, кандидат технічних наук, займався проблемами запуску космічних супутників на основі ядерних реакторів. Викладав у Хмельницькому національному університеті. А нумізматика свого часу стала його улюбленим хобі і цариною, де йому як досліднику вдалося зробити цікаві наукові відкриття, опублікувати низку наукових праць у вітчизняних та закордонних фахових часописах та зробити доповіді на всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях. Темою “Карбування монети в Подільському князівстві у XIV столітті” пан Ростислав займається вже не одне десятиліття, друкує наукові роботи у фахових українських та іноземних виданнях, виступає на конференціях.
У своїй надзвичайно змістовній, обґрунтованій, підкріпленій багатим фактажем та ілюстративним матеріалом, доповіді науковець познайомив аудиторію не лише з панорамним історичним європейським контекстом, у який було тісно вплетене Поділля в XIV столітті, а й розкрив нюанси економічної політики на теренах краю та деталі, пов`язані, власне, з карбуванням місцевої монети тодішніми володарями цих земель князями Коріятовичами – зокрема, та з обігом грошової маси в середній Європі загалом.
Розпочали краєзнавчу мандрівку з історії виникнення назви нашого краю – Поділля, котра позначена вже на більшості старовинних європейських карт XVI –XVII століть, і пов`язується з експансією у середині XIV століття на ці південно-східні землі, раніше контрольовані Золотою Ордою, – литовських князів, котрі й засновують Подільське князівство.
![](https://podillyanews.com/wp-content/uploads/2023/04/339143986_1389915861801962_3839934165391082351_n-1024x759.jpg)
За версією Ростислава Саввова, назва «Поділля» замінила зафіксовану раніше в літописах назву «Пониззя», оскільки ця територія в середині XIV століття стала своєрідною буферною зоною між лісостепом, куди простяглися на той час володіння литовців, і степами, де кочували татарські орди.
Скориставшись глибокою внутрішньою політичною кризою в Золотій Орді, литовські князі після переможної битви на Синіх Водах 1362 року остаточно утверджуються на цих землях (як підкреслює літопис, «місцеві отамани зустрічали їх приязно») і починають в своїх грамотах називати край Поділлям, а себе – подільськими князями.
Досі не відомо, скільки – шестеро чи семеро князів – синів литовського князя Михайла Коріята – почергово, по двоє, ставали співправителями заснованого ними Подільського князівства. Зате достеменно відомо з їхніх грамот, що правили вони за формою дуумвірату: спільно, в парі, старший і наступний за віком брат, а в управлінні Поділлям князі опиралися переважно на місцевих бояр-русинів, як-то: Гринька Соколецького, Павла Ступича, Немирю Бакотського, Михайла Прочовича… Князі Коріятовичі поступово поширюють свій вплив на середнє Подніпров`я (після 1380-х років) до Черкас включно. Розбудовують свої подільські столиці: спершу Смотрич, згодом – Кам`янець, та укріплюють інші міста-фортеці: Межибіж, Теребовлю тощо.
![](https://podillyanews.com/wp-content/uploads/2023/04/338895068_223906703649813_6164538084005681306_n-1024x684.jpg)
В зовнішньополітичній діяльності подільські князі провадили самостійну, окремішню від великих литовських князів та польських королів, лінію, орієнтуючись на родинні зв`язки з угорськими королями та молдовськими воєводами, на південно-східних кордонах – обороняли свої землі від татар. Характерно, що, коли до влади в польському королівстві прийшов обраний королем 1386 року литовський князь Ягайло і йому складали ленні присяги усі литовські князі, то князі Коріятовичі цього не робили, оскільки вони були ленниками угорських князів.
Ознакою відносно самостійної політично-фінансової діяльності Подільського князівства було карбування власної монети. Цю монету згадано в документах литовських князів, зокрема, Вітовта, де маєтність оцінювалася в подільських копах (грошова лічильна одиниця). Саме на «подільські копи» рахувалися півгроші місцевого карбування – подільські півгроші. Одна така копа складала 30 подільських півгрошів. Ці згадки цікавили дослідників вже у XIX, та й у XX століттях, та оскільки самої монети не могли знайти, то висували припущення, що це була якась місцева лічильна одиниця, заснована на монеті львівського монетного двору – галицько-руському грошику, котрий тоді був в обігу на Поділлі. Та ось 2003 року в Дунаївцях Хмельницької області археолог, кастеолог Володимир Захар`єв віднайшов давню монету, яка при подальшому дослідженні науковцями Ростиславом Саввовим та Олегом Погорільцем якраз і виявилася отим загадковим подільським півгрошиком. Вона своїм виглядом відрізнялася від польських, литовських монет, а ще на ній виразно читався, наголошує Ростислав Саввов, напис латиною: «SMOTRIC».
Дослідження показали, що подібна монета була відома науковцям вже у XIX столітті, а її зображення навіть опубліковане в угорському науковому журналі у 1885 році. Але на той час її не змогли переконливо атрибутувати, себто визначити достовірність, автентичність.
![](https://podillyanews.com/wp-content/uploads/2023/04/339139089_165515872696776_9181436277105118875_n-1024x768.jpg)
Нині ж таких монет знайдено від 150 до 200. Сенсаційні знахідки у 2012-2017 роках монетних скарбів кінця XIV початку XV століть, у яких присутні подільські півгрошики, зокрема у селищі Смотрич (50 екземплярів), селі Черче (19 екземплярів), селі Стара Пісочна (1 екземпляр), селі Сатанівська Слобода (1 екземпляр), селі Черче (1 екземпляр) на Хмельниччині, в м. Немирові (1 екземпляр) на Вінниччині, ще кілька екземплярів – в м. Тернополі, в Івано-Франківській, Черкаській областях засвідчили про існування власного монетного двору, заснованого подільськими князями Коріятовичами.
За знахідками було виділено два типи цих монет: 1-й і 2-й, котрі відрізняються гербовим боком. На 1-му типі бачимо зображення Юрія Змієборця в центральному медальйоні, а навколо розміщений напис латиною – титулатура, на зворотному ж боці – продовжується титулатура в кільцевому написі, а в центральному медальйоні – герб угорських королів правлячої на той час династії Анжу, що й підкреслює той факт, що Коріятовичі були ленниками угорських королів. На 2-му типі монет також на лицьовому боці є зображення Юрія Змієборця, а на зворотному – елемент гербу Анжу – а саме, навершя цього гербу – коронована голова страуса (символ мудрості), який тримає підкову. На лицьовому боці монети першого типу – круговий напис латиною: «Монета Костянтина», на зворотному: «князя, дідича та господаря Смотрича». На 2-му типі – на лицьовому боці напис: «Монета Костянтина», а на зворотному: «князя, дідича та господаря Поділля». Символіка цих монет близька до монет Молдовського князівства, до угорських монет, монет польської королеви Ядвіги – дочки угорського короля Людовика, що ще раз підтверджує: володарі. Котрі карбували ці монети, визнавали ленну залежність від угорських королів.
![](https://podillyanews.com/wp-content/uploads/2023/04/Screenshot_2-3-1024x728.png)
Монети Подільського князівства, що карбувалися за правління князя Костянтина Коріятовича, мають досить високий художній і технічний рівень, биті вони на срібних кружках діаметром близько 18 міліметрів і вагою близько 1 грам. Для нанесення чіткого зображення використовувалися сталеві штемпелі, при виготовленні яких вживалися пуансони з елементами зображення, що часто повторювалися. Цю справу могли робити лише досвідчені майстри. Такими майстрами були представники вірменської діаспори, вихідці з вірменського Кілікійського царства, які почали в XIV столітті масово переселятися в Європу: Прикарпаття, Валахію, Галичину, Молдову, Поділля. Є документи, що підтверджують думку про те, що саме вірменські артілі майстрів карбували монети у Львові, в Молдовському князівстві. А оскільки подільський півгрошик стилістично дуже близький, приміром, до молдовських монет тієї доби, то можна припустити, що карбували їх майстри однієї й тієї ж ремісничої школи.
Подільський грошик як монета, зазначив Р. Саввов, виконував, перш за все, декларативну роль, утверджуючи в написах, емблемах монетного суверена. І, в той же час, надавав подільському князеві можливість економічного зиску, адже карбувати такі затребувані у той час монети було вигідною справою.
![](https://podillyanews.com/wp-content/uploads/2023/04/339126215_791920348933168_1425439770239550590_n-1024x768.jpg)
Дослідник проаналізував також подібність символіки подільського півгрошика та печаток на грамотах подільських князів. Крім того, Ростислав Саввов розкрив тему обігу на землях Подільського князівства та сусідніх з ним територій у вказаний період такої валюти як галицько-руський грошик, подільський денарій князя Федора Коріятовича, празький гріш, котрий став для європейців своєрідним еталоном карбованої монети, золотоординський дирхем, литовський денарій. Зацікавив слухачів своєю версією карбування загадкової монети – подільського денарія князя Федора Коріятовича, про протистояння котрого владі великого литовського князя Вітовта, який поклав собі будь-що приборкати непокірливих подільських князів, можна написати пригодницький історичний роман: зі шпигунами, зрадниками, погонями, підкупом й кривавою боротьбою за владу… Якраз цій історії – одноразовому карбуванню серії подільських динаріїв князя Федора Коріятовича для проплати київським союзникам у боротьбі проти князя Вітовта – присвячене нове дослідження нумізмата Ростислава Саввова.
Студенти – майбутні історики отримали чудову нагоду – поспілкуватися з паном Ростиславом та археологом Володимиром Захар`євим, котрий одним з перших віднайшов подільський півгрошик і завдяки знахідкам котрого в музеї історії міста Хмельницького є чудова колекція археології старого Плоскирова-Проскурова XVIII-XIX століть.
![](https://podillyanews.com/wp-content/uploads/2023/04/338932339_956466315369293_9206952135673371721_n-1024x679.jpg)
![](https://podillyanews.com/wp-content/uploads/2023/04/339290166_1343194212910659_2686370161076273910_n-1024x452.jpg)
За інформацією Музею історії міста Хмельницького
Автор: Наталя КошайВсі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook