У Хмельницькому відбувся забіг-нагадування про полонених оборонців Маріуполя

Вчора, 17 травня, у хмельницькому парку імені М. Чекмана відбувся захід, що мав не лише спортивну, а й глибоко символічну мету – нагадати суспільству про оборонців Маріуполя, які у травні 2022 року вийшли з території заводу «Азовсталь» у так званий «почесний полон». Попри сподівання на швидке повернення додому, значна частина українських захисників досі перебуває в неволі.

Захід організувала громадська активістка Олена Сторожук разом із джурами куреня імені Петра Холодного. До забігу доєдналися не лише хмельничани, а й маріупольці, які змушені були залишити своє рідне місто через війну, а також родичі полонених воїнів. Участь у забігу взяли понад 100 учасників, більшість з яких — патріотична молодь.

«Для мене це не просто акція, це моя особиста боротьба за близьких, — зазначила організаторка заходу Олена Сторожук. — Тимофій та Микита. Вони мужні. Вони оборонці Маріуполя. Тимофій був звільнений 19 квітня цього року. Він пройшов великі випробування, був у полоні 37 місяців. Микита сьогодні рівно як 36 місяців, як він вийшов з Азовсталі. Умови перебування там, де він знаходиться, дуже жахливі. Але я знаю, що він відчуває нашу підтримку, бо є такий зв’язок. Я чекаю повернення всього гарнізону. Коли мої брати будуть вдома, я все одно виходитиму на акції, бо в нас велика спільнота — велика кількість бійців, які мають повернутися. І вони повинні знати: про них пам’ятають, за них борються».

Разом із громадою до забігу долучилась і Олександра Рикун — дружина прикордонника, який досі перебуває в полоні. Для неї участь у таких заходах — не лише спосіб привернути увагу, а й акт віри:

«Я досі вважаю, що це подарунок Бога — те, що вони вийшли. Бо ще пару днів, і вони б усі там загинули. Я дуже рада, що половина серед нас — це вже звільнені бійці Азовсталі, які приходять і підтримують своїх побратимів, долучаються до акцій. Це й їхні дружини, які також не полишають. Оголосили про обмін тисячі захисників. Будемо сподіватися, що наші теж там. Що ця тисяча буде ще наступного місяця. І наступного, і наступного. Ми будемо виходити до останнього нашого полоненого. Бо ще з 2014 року там є люди. І за них ми також будемо стояти. Бо кожне життя для нас — важливе».

Забіг-нагадування у Хмельницькому — це ще одне свідчення того, що пам’ять жива, а боротьба за кожного захисника триває.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook