Рівень нітратного забруднення підземних вод на Хмельниччині найвищий у регіоні

В Україні представили інтерактивну мапу нітратного забруднення підземних вод. Дані за 2024 рік свідчать, що в окремих регіонах понад половина проб води з колодязів та свердловин не відповідають санітарним нормам щодо вмісту нітратів. У західному регіоні областю, де рівень нітратного забруднення підземних вод найвищий, є Хмельницька.

Мапа, створена ГО «Екодія», охоплює дані за 2015–2024 роки та створена на основі результатів лабораторних досліджень, які проводять обласні центри контролю та профілактики хвороб МОЗ України, повідомляє пресслужба ГО «Екодія».

Найвищі відсотки проб води із перевищеннями загалом по Україні зафіксовані в Миколаївській – 65,1%, Одеській – 59,2%, Харківській – 55,4%, Кіровоградській – 53,6% та Сумській – 52,6% областях. 

Значний відсоток проб з перевищенням спостерігається у таких областях:

• Житомирська – 40,3%,
• Хмельницька та Київська – 37,3%
• Вінницька – 32,7%,
• Полтавська – 32,3%,
• Черкаська – 31,2%.

Найнижчі показники зафіксовані на заході України: Закарпатська область має 0% проб із перевищенням, Чернівецька – 3,8%, Тернопільська – 12,6%, Львівська – 13,3%.  У Луганській області (з 2022 року, а до 2022 року – до 13 % проб з перевищеннями) та АР Крим даних немає через неможливість проведення моніторингу. 

Високий відсоток проб з перевищенням та велика різниця в кількості проб у різних регіонах свідчать про системні прогалини у контролі за станом і якістю води, коментує Марія Бєлкіна, керівниця відділу сільського господарства ГО «Екодія». Вона також зазначає, що державний моніторинг підземних вод, який мають проводити Держгеонадра, в Україні фактично призупинений з 2022 року через брак фінансування. Завдяки моніторингу питної води, яку проводить МОЗ, можна побачити певну картинку, яка показує, де є проблеми, але наявні дані з різних областей суттєво відрізняються за обсягом, що ускладнює повну оцінку ситуації. 

 «Нітрати не мають ні запаху, ні смаку, ні кольору, але їх надмірне накопичення у воді може становити реальну загрозу для здоров’я. Щоб оцінити масштаби проблеми та ефективно її вирішувати, Україні потрібен регулярний і повноцінний державний моніторинг, прозорі дані та коректне визначення зон, вразливих до накопичення нітратів», – зазначає Марія Бєлкіна. 

Причинами нітратного забруднення найчастіше стають порушення в аграрних практиках, зокрема неправильне зберігання та внесення  добрив, поводження із гноєм на тваринницьких господарствах, а також потрапляння у ґрунтові води у зв’язку з неправильним управлінням стічних вод або витоків із неякісних каналізаційних систем.

Для  колодязів із ґрунтовими водами ризики найвищі, оскільки вони найменше захищені від поверхневих забруднювачів. Водночас фахівці нагадують, що розв’язати проблему точковими заходами неможливо. Для системного контролю та запобігання забрудненню потрібна імплементація Нітратної директиви ЄС на законодавчому рівні.

Саме це передбачає законопроєкт №11486, який визначає порядок моніторингу, відповідальних органів та правила для господарств, що працюють у  вразливих зонах. Документ перебуває у Верховній Раді вже півтора року й досі не винесений на голосування, йдеться у повідомленні пресслужби ГО “Екодія”. 

Читайте також: Скільки метрів повинна бути скважина на воду?

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook