Сергій Тюрін: «Минулий рік став часом випробувань на міцність, але ми подвоїли підтримку армії»

2025 рік для Хмельниччини, як і для всієї України, був сповнений надій та водночас складних викликів. Про підсумки роботи обласної влади, взаємодію з громадами та міжнародними партнерами розповів очільник області Сергій Тюрін.

Про бюджет війни

— Пане Сергію, підтримка Сил оборони залишається пріоритетом номер один. Якою була фінансова вага цієї допомоги від нашого регіону у 2025 році?

— Дійсно, ми живемо в умовах повномасштабної війни вже четвертий рік, а загалом російська агресія триває з 2014-го. Це час, коли вся держава та кожна окрема громада мають працювати на військо. 2025 рік не став виключенням, попри те, як складно зараз бізнесу та людям вишуковувати ресурси. Якщо говорити про обласний бюджет, то цьогоріч на потреби Сил безпеки та оборони ми спрямували 280 мільйонів гривень. Загалом по області ця сума склала 1 мільярд 200 мільйонів гривень.

Важливо розуміти динаміку: обласна адміністрація фактично подвоїла минулорічний бюджет підтримки. Якщо у 2022 році це було трохи більше 40 мільйонів, у 2023-му — 110, то зараз ми бачимо суттєве зростання. Ми плануємо продовжувати цю лінію і в наступному році, орієнтуючись на загальну ситуацію на фронті.

— Ви згадали про загальну цифру по області — 1,2 млрд грн. Проте минулого року вона була вищою. Чому так сталося?

— Так, є момент, який ми будемо серйозно аналізувати за підсумками року. Громади області цьогоріч дещо «просіли». Минулого року загальна підтримка від Хмельниччини становила 1,5 мільярда гривень, проти 1,2 мільярда у 2025-му. І це при тому, що обласний бюджет, як я вже казав, свою частку збільшив удвічі. Ми подивимося на кожну громаду в розрізі: хто залишився на рівні минулого року, а хто продемонстрував кращі результати. Це важливо для прийняття рішень на 2026 рік. Війна триває, і підтримка необхідна постійно. Ми допомагаємо не лише частинам, що дислокуються в нас, а й усім підрозділам, де служать хмельничани. Орієнтуємося на конкретні потреби: дрони, системи РЕБ для захисту і наступу, обладнання для розвідки.

— 2025 рік багато хто називав «роком сподівань». Яким він видався особисто для вас як очільника області?

— Це був рік очікувань і певних сподівань на розв’язання цієї страшної війни. Але, будемо відвертими, він став і роком розчарувань, бо ми всі чекали на більш кардинальні рішення на міжнародному рівні. Зрештою, це був рік важкої, спільної роботи. Коли ми виїжджаємо на фронт до наших захисників та захисниць (а ми робимо це стабільно раз на два-три місяці), ми бачимо, наскільки їм важливо відчувати цю підтримку. Це працює у двосторонньому форматі: ми привозимо обладнання, спілкуємося, дізнаємося, що їх турбує вдома, а самі повертаємося звідти іншими — додатково вмотивованими.

Ветеранська політика: від сертифікатів на житло до «Ветеран-Про»

— Державна ветеранська політика зараз активно впроваджується на місцях. Які конкретні кроки реалізовано на Хмельниччині?

— Ми працюємо в межах загальної президентської концепції. Одне з найважливіших питань — житло. Держава системно скеровує кошти на компенсацію для закупівлі квартир ветеранам із пораненнями та родинам полеглих героїв. Буквально на цьому тижні ми вручали сертифікати на 25 мільйонів гривень, до того було ще 133 мільйони. Минулого року ця цифра становила майже 400 мільйонів. Цей напрямок буде підтримуватися і надалі.

Паралельно ми розбудовуємо мережу реабілітаційних відділень. З 11 запланованих відділень у кластерних лікарнях уже відкрито 9. До кінця року запустимо ще одне в обласній лікарні, а одинадцяте — в обласній дитячій лікарні, новий корпус якої ми добудовуємо разом зі Світовим банком. Там передбачено сучасне лікувально-діагностичне відділення з новим обладнанням та укриттям, побудованим коштом державного бюджету.

— Окремої уваги заслуговує обласний госпіталь ветеранів війни. Що там змінилося за останній час?

— Госпіталь ми розбудовуємо протягом усієї повномасштабної війни. Кожного року виділяємо суттєве фінансування з обласного бюджету на матеріально-технічне забезпечення. Наприклад, замінили застарілі ліфти на сучасні, з елементами інклюзії та озвучкою. Проводимо реконструкцію прилеглої території.

Ми активно залучаємо меценатів. Минулого року разом із Фондом родини Пінчуків відкрили надсучасний центр «Recovery». Основну суму надав фонд, а з обласного бюджету ми виділили 3 мільйони гривень на інклюзивну вхідну групу. Також цього року сфокусувалися на створенні Центру ментального здоров’я.

— Ви ініціювали створення комунальних закладів «Ветеран-Про». Чому виникла така необхідність і як це працює в районах?

— Фахівець із супроводу ветерана — це людина, яка має тримати захисника за руку. У нас в області 75 тисяч ветеранів. Коли війна закінчиться і наші воїни повернуться додому, їм потрібна буде багатоступенева допомога: де оформити документи, куди піти на реабілітацію, як отримати грантову підтримку.

Ми створили обласний заклад «Ветеран-Про», такі ж заклади утворили Кам’янець-Подільська та Шепетівська районні ради. На жаль, Хмельницька районна рада через певні політичні підтексти не змогла прийняти відповідне рішення. Тому ми ініціювали створення такого закладу на базі Меджибізької селищної ради за меморандумами. Тепер він охоплює весь район. Вже понад 200 фахівців пройшли навчання. Ми не чекали загальнодержавних черг у закладах освіти, а виділили гроші з обласного бюджету та залучили Хмельницький національний університет, аби пришвидшити цей процес.

Підтримка ВПО та сімейні форми виховання

— Хмельниччина залишається прихистком для понад 50 тисяч переселенців. Які нові проєкти з облаштування житла вдалося реалізувати у 2025-му?

— Питання житла і роботи для ВПО — ключові. Ми використовуємо як державний та обласний бюджети, так і грантові кошти. Хороший приклад — Городоцька громада. Там колишній садочок, який не функціонував, міська рада виділила під реконструкцію. Завдяки грантам ми вручили ключі від 24 квартир родинам із Соледара, Лисичанська, Харківщини та Сумщини. Це формат «заходь і живи»: з меблями, побутовою технікою та інвентарем. Також плануємо подати цей проєкт у систему DREAM для отримання державної субвенції на утеплення фасадів.

— Область також активно розвиває дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ). Розкажіть про співпрацю зі Словенією у цьому напрямку.

— Так, сімейні форми виховання — це наш пріоритет. У Меджибізькій громаді ми реалізували пілотний проєкт спільно з урядом Республіки Словенія. На нього було скеровано понад 19 мільйонів гривень словенських бюджетних коштів. Це сучасний, просторий будинок із укриттям та майданчиком, побудований за їхнім проєктом. Це частина програми Олени Зеленської «Адреса дитинства». На 2026 рік ми вже домовилися зі словенською стороною про будівництво ще двох таких будинків у різних громадах області.

Економіка: 24 мільярди доходу та індустріальні парки

— Попри війну, економіка області показує ріст. Які цифри ми маємо на кінець року?

— Повні підсумки будуть на початку 2026-го, але за результатами 10 місяців маємо надходження до зведеного бюджету на рівні 24 мільярдів гривень. Це на 34% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Економіка працює. Агропромисловий комплекс демонструє високі показники і по врожаю, і по переробці. Ми зі свого боку підтримуємо тваринництво — цього року виділили 6 мільйонів гривень із обласного бюджету на цю сферу.

— Ви багато уваги приділяєте індустріальним паркам. Це дійсно реальний інструмент розвитку під час війни?

— Це точка зростання. Коли у 2021 році ми тільки починали про це говорити, дехто сприймав це як щось «космічне». Але сьогодні у нас зареєстровано вже 10 таких парків, ще два — на стадії розробки концепції. Держава дала потужні інструменти: імпорт обладнання без мита та ПДВ, пільги на податок на прибуток. Ми вивчали досвід Туреччини та Великої Британії.

Зараз ми допомагаємо паркам із комунікаціями. Наприклад, для парку «Славута» отримуємо близько 30 мільйонів гривень на водопостачання через проєкт «UCORD». Парк «Хмельницький» раніше отримав 50 мільйонів держпідтримки. Більшість сучасних парків орієнтуються на альтернативну енергетику, щоб бути незалежними від загальної мережі. Це сталий розвиток громади, нові робочі місця та податки.

— Як влада Хмельниччини комунікує з бізнесом у цей складний час?

— У нас діє президентська платформа «Діалог влади та бізнесу», де ми обговорюємо гострі питання. Також працює обласний фонд підтримки малого і середнього підприємництва. Ми надаємо пріоритет ветеранам, ВПО та релокованому бізнесу. Ми робимо все, аби Хмельниччина залишалася надійним тилом, спроможним забезпечувати нашу армію та наближати перемогу.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook