Мітингом-перформансом вшанували пам’ять загиблих у Проскурівському погромі

Сьогодні поруч із пам’ятником жертвам «Проскурівської кривавої бані» (а саме під такою назвою увійшов в історичну хроніку погром, який відбувся у Проскурові 15 лютого 1919 року) відбувся пам’ятний мітинг до 107-ї річниці трагедії.

Цього разу про трагічні події, які сталися у повітовому містечку Проскурові понад сто років тому, говорили через перформанс, мовою мистецтва.

960 імен дітей — дівчат і хлопчаків, які залишились сиротами в результаті жорстокого вбивства їхніх батьків, почергово під лункий перелив дзвіночків оповідали присутнім про масштаби трагедії. Адже в кривавих подіях погрому нищилися не тільки фізичні життя, а суцільні долі поколінь, які несли (не)пережиту травму крізь усе життя.

«Сьогодні ми вперше у ХБФ «Хесед Бешт» застосовуємо нову форму взаємодії з нашою громадою і тими мешканцями міста, які долучаються до такого важливого в сьогоденних умовах заходу — мітинг-перформанс. Чому? Бо через мистецьке обрамлення історичної правди, на наше глибоке переконання, краще зрозуміти причини цього жаху. Адже кожен звук дзвіночка — це більше ніж життя, це його голос, який ми чуємо у кожному поколінні громади», — коментує авторка перформансу, менеджерка зі зв’язків з громадськістю Ольга Нікітіна.

Витяги з псалмів, молитви та звернення до громади з одним закликом — жити в мирі і злагоді з тими народами і націями, які поруч, — про це говорили і молилися організатори події.

На мітингу виступили також корифеї громади — Леонід Підлісний та Семен Мільман, які торували шлях справедливої правди про події, що мають вплив на наше сьогодення і є живим доказом того, що антисемітизм, ксенофобія та ненависть не мають права на існування в сучасному свідомому світі.

«На фоні подій, які сьогодні переживає наша держава, ми просто зобов’язані пам’ятати історію, її кривдників і жертв. Ми підемо, але наша задача сьогодні — встигнути передати цю інформацію, імена, факти онукам, щоб вони не забули і ніколи не повторювали помилок минулого», — зазначив колишній в’язень гетто Леонід Підлісний.

У святу для юдеїв суботу, коли родини у повному складі всіх поколінь чекали на друзів з відчиненими дверима — їх холоднокровно вбивали шаблями та багнетами. Цю розправу над простими людьми — старими, вагітними, дітьми — вчинили 450 «вояків» Третього гайдамацького полку отамана Івана Семесенка.

«…бригада розподілилася на три загони, кожен на чолі з офіцерами, які увійшли до міста з наміром чинити жорстокі репресії проти євреїв. Вони проникали у будинки та нерідко винищували цілі сім’ї без винятку. Лише одного чоловіка було вбито кулею — православного священника Климентія Качуровського, який намагався зупинити звірство; решту було зарізано…» — історична хроніка.

Головні молитви події за душі безвинно замордованих та за мир в Україні зачитав на завершення мітингу головний рабин Хмельницького Йосип Тейтельбаум.

«У Торі всім народам дані закони, які регламентують наше просте людське життя за совістю і саме задля людяності. Ми всі розуміємо, що вбивство та інші гріхи не можуть бути відкупленими, особливо за таких жорстоких умов, в очах Вс-вишнього. Тому, спостерігаючи, які страшні наслідки має ненависть — ми маємо нести у цей світ любов і милосердя!» — наголошує рабин Йосип Тейтельбаум.

Нагадаємо, що події Проскурівського погрому докладно описані у публіцистичній збірці «ШТЕТЛ №7», виданій ХБФ «Хесед Бешт» до 100-річчя трагедії. З цим виданням можна ознайомитись у книгозбірні фонду.

Завершився мітинг традиційною шаною до пам’яті — покладанням каменів та запаленням свічок.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook