Між вокзалом і домом: як Хмельницький центр соціальної підтримки рятує долі крізь роки

Між вокзалом і домом: як Хмельницький центр соціальної підтримки рятує долі крізь роки
Гортаючи старі підшивки, ми знайшли репортаж, який доводить: безпритульність – це не діагноз і не вирок.
22 Березня 2026
Культура

Це була весна 2011 року. Тодішня преса, зокрема газета «Є Поділля», намагалася зазирнути за лаштунки життя тих, кого ми звикли називати «людьми вулиці». Сьогодні, у 2026-му, тема безпритульності набула нових, ще болючіших відтінків. Війна, втрата домівок, внутрішнє переміщення – межа між стабільним життям і безоднею стала тонкою як ніколи.

Гортаючи старі підшивки, ми знайшли репортаж, датований 2011 роком, який доводить: безпритульність – це не діагноз і не вирок, а часто трагічний збіг обставин, від якого не застрахований ні дипломований інженер, ні багатодітна мати.

Формула падіння: чому диплом програміста не рятує від теплотраси

П’ятнадцять років тому журналісти відвідали притулок у Хмельницькому на вулиці Житецького. Тоді він називався «Промінь надії». Очікування побачити «страшних людей» розвіялися вже біля порогу. Директор закладу Олександр Яцишин зустрічав гостей із несподіваною для такого місця впевненістю: тут діє свій «кодекс честі».

«У людей, які живуть у притулку, є свій «кодекс честі», – каже пан Яцишин. За ці три роки, що він функціонує, ні у нас, ні у місцевих мешканців не те що жодна курка не пропала, але й жодне яйце».

Від в’язниці до вінця

Статистика того часу була невблаганною: 70% мешканців притулку — колишні ув’язнені. Схема типова: тюрма — розлучення — вулиця. Проте саме ця категорія виявлялася найбільш дисциплінованою. Вони хапалися за будь-яку роботу, аби знову відчути себе людьми.

Героєм тієї публікації став 30-річний Сергій. Відсидів, іти не було куди. У центрі працював двірником і саме тут зустрів своє кохання — Марину. Їхнє весілля у 2010-му стало легендою закладу: фата, сукня, РАЦС. Щоправда, сімейного «гніздечка» у притулку не було — чоловіки й жінки жили в різних секціях, лише мріючи про спільний дім.

Вихователі та інженери на межі виживання

Найбільшим шоком для читачів 2011 року стали історії інтелігенції. Ольга Стопняк, колишня вихователька дитячого садка, опинилася в центрі, бо «заважала» синам у маленькій квартирі. Жінка зізнавалася у важких хворобах, витираючи сльози над іграшковим зайцем.

А історія Володимира Сороки нагадує сценарій драми. Диплом інженера-програміста Івано-Франківського університету нафти та газу не став оберегом. Розлучення, фінансова прірва, залізничний вокзал у Хмельницькому без копійки в кишені…

«Влаштувався програмістом в одну із приватних фірм, – розповідав тоді Володимир, – в майбутньому планую зняти квартиру, а коли стану на ноги, не виключаю, що знову одружуся. Адже життя триває!».

Світло крізь темряву

Однією з найбільш зворушливих була історія Анатолія Мрочика. Рідні виставили чоловіка за двері, коли він осліп. Анатолій жив на зупинці в мікрорайоні Гречани, поки небайдужі продавці не викликали соцслужбу. Завдяки зусиллям громади та анонімного мецената, чоловікові зробили операцію та повернули зір.

Директор центру тоді часто повторював слова, які актуальні й сьогодні:

«Бомжі – це не лише «страшні люди», як всі звикли думати. Це велика біда, яка може статися з кожним. І не приведи, Боже, комусь з вас на вулиці опинитися!».

Житецького, 22: адреса допомоги у 2026 році

Минув час, змінилися назви та обличчя, але місія закладу на вулиці Житецького залишилася незмінною. Сьогодні це Хмельницький міський центр соціальної підтримки та адаптації.

Нині це цілодобовий заклад, який став критично важливим об’єктом інфраструктури в умовах особливого періоду. Окрім безпритульних, тут знаходять прихисток люди, що звільнилися з місць позбавлення волі, та внутрішньо переміщені особи.

Що пропонує Центр сьогодні:

  • Тимчасовий притулок та соціальний готель для підтриманого проживання;
  • Відділення нічного перебування;
  • Пункти обігріву (стаціонарний та мобільний) у зимовий період;
  • Натуральна допомога, консультації психологів та юристів;
  • Соціальна адаптація та сприяння в інтеграції у громаду.

Якщо ви або хтось із ваших знайомих опинилися у складних життєвих обставинах, пам’ятайте: вихід є. Центр працює за адресою: м. Хмельницький, вул. Житецького, 22. Телефони для зв’язку: (0382) 75-29-86, (067) 171-00-43.

📜
Більше унікальних історій про минуле Хмельниччини читайте у спеціальній рубриці «Гортаючи старі підшивки» на сайті Поділля NEWS .
Дякуємо за сприяння у наповненні рубрики
Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook

Читати інші новини

У Хмельницькому відбувся фестиваль «АКТ Шостий» за участю театрів із прифронтових міст 12 Жовтня 2026 У Хмельницькому відбувся фестиваль «АКТ Шостий» ...
Цього вікенду у Хмельницькому, попри десятки оголошених повітряних тривог, н...
Чупакабра душила кролів і кіз: як невідома істота лякала селян Хмельниччини 11 Жовтня 2026 Чупакабра душила кролів і кіз: як невідома істот...
Уявлення про чупакабру в Україні сформувалося передусім із розповідей про за...
Мюзикл «Лісова пісня»: сміливість, яка відкрила Starytskyi Theatre Fest аншлагом 08 Жовтня 2026 Мюзикл «Лісова пісня»: сміливість, яка відкрила ...
Перше, що ми побачили дорогою до театру, було повідомлення: всі місця на пре...
Пошуковець тіл, який рятував душі й запалював серця: історія Олексія Юкова 06 Жовтня 2026 Пошуковець тіл, який рятував душі й запалював се...
Загибель 5 серпня цього року керівника пошукової групи «Плацдарм» Олексія Юк...
У Хмельницькому презентували дебютний роман Алли Бресь «1001 і одна причина вірити» 05 Жовтня 2026 У Хмельницькому презентували дебютний роман Алли...
3 жовтня у ресторації «Кухмістерська Хаселева» відбулася презентація дебютно...
«Проскурівські смаколики»: як у Хмельницькому влаштували перший фестиваль вуличної їжі 04 Жовтня 2026 «Проскурівські смаколики»: як у Хмельницькому вл...
Десять років тому, у жовтні 2016-го, Хмельницький спробував перетворити звич...
З землі, води і сучасного мистецтва: як опера «Марія» напувала хмельницьку публіку справжньою естетикою перформансу 02 Жовтня 2026 З землі, води і сучасного мистецтва: як опера «М...
Будьмо чесними: хто з нас колись думав, що у Хмельницькому під час війни, ко...
«Лісова пісня» на часі: як хмельницький театр наважився на мюзикл 01 Жовтня 2026 «Лісова пісня» на часі: як хмельницький театр на...
Мюзикл посеред війни. Важливо? Потрібно? І наше улюблене запитання: чи на ча...
Дивитись все Дивитись все