Фотопастки «Малого Полісся» вперше зафіксували рідкісного лісового кота
У Національному природному парку «Мале Полісся», що на півночі Хмельниччини, науковці перейшли на цілодобовий дистанційний моніторинг фауни. Завдяки мережі автоматичних камер вдалося не лише відстежити міграцію копитних, а й отримати сенсаційні кадри червонокнижного хижака.
Про роботу «електронного ока» заповідника розповіла Суспільному старша наукова співробітниця парку Наталія Кратасюк.
Хто потрапляє в об’єктив?
Фотопастки встановлюють у стратегічних точках: на звіриних стежках, біля водопоїв та солонців. Інтенсивність «листів» від природи залежить від сезону, але дані надходять майже щодня.
Науковці поділяють зафіксованих тварин на дві групи:
- Типові мешканці: сарна європейська, дика свиня, лисиця, лісова куниця та бобер.
- Рідкісні гості (Червона книга України): лось європейський, видра річкова, чорний лелека та сірий журавель.
Наукова сенсація: лісовий кіт на Хмельниччині
Найбільшим успіхом моніторингу стала перша офіційна фіксація кота лісового (Felis silvestris). Цей вразливий вид веде надзвичайно прихований спосіб життя, тому його поява — подія національного масштабу.
Для остаточного підтвердження генетичної «чистоти» виду потрібен аналіз ДНК, щоб виключити гібридизацію з домашніми котами. Проте сам факт появи особини з таким фенотипом у наших лісах розширює відомий ареал виду. Це надзвичайна наукова подія для Хмельниччини.
Реакція звірів на техніку
Більшість тварин ігнорують камери завдяки їхньому камуфляжу та безшумній роботі. Навіть нічне інфрачервоне підсвічування залишається невидимим для ссавців. Лише допитливі видри чи куниці іноді зупиняються, щоб обнюхати новий предмет.
Від фотографії до охорони: навіщо це потрібно?
Фотопастки — це не розвага, а стратегічний інструмент захисту лісу:
- Боротьба з браконьєрством: охорона оптимізує патрулювання там, де зафіксовано постійні маршрути лосів чи кабанів.
- Зимова допомога: камери показують реальну кількість тварин біля годівниць, що дозволяє точно розраховувати об’єми підгодівлі.
- Створення нових заповідників: фотодокази перебування червонокнижних видів є юридичною підставою для розширення заповідних територій.
Технічні можливості
Зараз у парку працюють пристрої моделей «Suntek HC-900» та «MINI-301». Вони витримують морози до -20°C та спрацьовують за рекордні півсекунди.
Науковці навідуються до них лише раз на 2-3 тижні, аби тварини не відчували антропогенного тиску та «забували» запах людини. У планах Парку — перехід на 4G-камери, які зможуть передавати кадри в реальному часі.
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини
