Де у Хмельницькому має бути Меморіал Героїв: влада ініціювала громадське обговорення
У Хмельницькому влада ініціювала громадську консультацію щодо місця розташування майбутнього Меморіалу Героїв. У міській раді зазначають, що майбутній комплекс має стати простором пам’яті та шани Захисникам і Захисницям України. Водночас наголошують: консультація не стосується існуючої Алеї пам’яті на вулиці Проскурівській. Хмельничани у соцмережах вже почали обговорювати різні варіанти, зокрема Майдан Незалежності та територію колишнього Співочого поля.
Влада пропонує долучитися до обговорення
Хмельницька міська рада повідомили про старт громадської консультації щодо визначення місця для майбутнього Меморіалу Героїв.
У мерії наголошують, що йдеться про рішення, яке матиме значення не лише для нинішніх мешканців громади, а й для наступних поколінь. Майбутній меморіальний комплекс має стати місцем пам’яті, шани та вдячності Захисникам і Захисницям України, а також нагадувати про ціну свободи та миру.
При цьому в міській раді окремо уточнили, що громадське обговорення не стосується Алеї пам’яті на вулиці Проскурівській. Вона й надалі залишатиметься місцем вшанування загиблих Героїв громади.
Усі пропозиції, які надійдуть під час консультації, обіцяють опрацювати та врахувати під час визначення місця для майбутнього меморіального комплексу.
Долучитися до консультації можна через спеціальну платформу міської ради.
Нагадаємо, про початок роботи над створенням Меморіалу Хмельницький міський голова розповів наприкінці липня, підбиваючи підсумки чергової сесії міської ради.
Розміщення Меморіалу на Майдані Незалежності вже активно обговорюють
Своє бачення оприлюднив хмельничанин Юрій Білоусов. На його думку, меморіальний простір має розташовуватися у центральній частині міста, а найбільш природним місцем для нього є Майдан Незалежності.
Автор пояснює свою позицію не лише зручністю розташування. Він звертає увагу на символіку самої назви площі: незалежність України, за його словами, має конкретну ціну – життя тих, хто загинув, захищаючи державу.
Саме тому, на думку Юрія Білоусова, Меморіал Героїв у цьому місці мав би додатковий символічний зміст. Площа розташована в центральній частині міста, поруч із будівлями органів влади та іншими державними установами. Відтак меморіал був би частиною повсякденного міського життя, а не місцем, яке відвідують переважно під час пам’ятних дат.
Автор вважає, що така присутність пам’ятного місця могла б стати постійним нагадуванням про ціну існування української держави та роботи її інституцій.
«Пам’ять про загиблих залишається частиною життя міста, а не відокремлюється від нього штучною урочистістю чи надмірною монументальністю», — таку концепцію він пропонує у своєму дописі.
Не монумент, а живий простір
При цьому Юрій Білоусов не підтримує ідею створення на площі помпезної споруди, яка домінувала б над навколишнім простором.
Він пропонує розглядати майбутній меморіал як меморіальний парк – простір, де одночасно співіснуватимуть пам’ять і повсякденне міське життя.
За такої концепції це могло б бути місце, куди родини загиблих – батьки, дружини, чоловіки, діти та друзі – могли б прийти не лише на офіційну дату. Там можна було б побути наодинці, покласти квіти, сісти на лавку та згадати близьку людину.
Водночас через такий простір щодня проходили б інші мешканці міста – діти, студенти, військові, працівники установ, туристи. Таким чином, пам’ять про полеглих залишалася б не відокремленою від міста, а вбудованою у його щоденне життя.
У такому підході автор бачить і можливість повністю переосмислити сам Майдан Незалежності.
Нові сенси Майдану Незалежності
На думку Юрія Білоусова, центральна площа сьогодні не має чітко сформованої сучасної функції.
Він згадує, що раніше тут проводили масові заходи, зокрема випуски Академії прикордонної служби та інші міські події. Згодом ці функції перемістилися в інші місця, тому, на його думку, повертати площі колишнє призначення необов’язково.
Натомість створення меморіального простору могло б стати нагодою сформувати тут нову міську функцію.
Йдеться не лише про встановлення пам’ятного об’єкта. Автор пропонує змінити саму організацію простору: додати дерева та іншу зелень, місця для сидіння, тінь, освітлення, якісне покриття та зробити площу більш комфортною для перебування.
Водночас він визнає, що поєднання меморіальної функції та відкритого громадського простору створює певні ризики. У місці, куди щодня приходять різні категорії мешканців, можливі шум або інше недоречне використання території.
Однак, на його думку, це не означає, що від живого міського простору потрібно відмовлятися. Такі ризики можна враховувати ще на етапі проєктування — через планування території, її дизайн та логіку використання.
«Майдан потребує нового дихання»
Окремо автор порушує питання нинішнього стану Майдану Незалежності. Він вважає, що площа історично так і не стала якісним громадським простором у сучасному розумінні.
Тому пропозицію про меморіал він розглядає ширше — як можливість переосмислити всю територію, а не просто встановити на ній окремий пам’ятний об’єкт.
На його думку, Меморіал Героїв міг би дати площі нову функцію та водночас створити простір, у якому пам’ять про полеглих була б фізично присутня у центрі міста.
Не всі вважають Майдан найкращим місцем
У коментарях до допису пропозиція щодо Майдану Незалежності отримала підтримку. Кілька учасників дискусії прямо написали, що також вважають центральну площу доречним місцем для Меморіалу Героїв.
Один із аргументів прихильників цієї ідеї – щоденна присутність пам’яті. На їхню думку, меморіал не варто розташовувати у місці, куди мешканці приїжджатимуть переважно на річницю чи пам’ятну дату. Він має бути частиною міського середовища, яке щодня бачать різні покоління.
«Пам’ять повинна бути перед очима кожнісінький день», — йдеться в одному з коментарів.
Інший учасник дискусії також погодився з необхідністю центрального розташування, але звернув увагу на те, що в місті має залишатися і центральна площа як така.
Цей аргумент порушує окреме питання: якою має бути межа між меморіальною та громадською функціями центрального міського простору. Якщо Меморіал стане частиною Майдану Незалежності, чи залишиться там достатньо місця для інших потреб громади — питання, яке потенційно потребує окремого обговорення.
На Майдані вже є простір для родин полонених і зниклих безвісти
У дискусії пролунало й застереження щодо вже наявної функції центральної площі.
Один із коментаторів зазначив, що нині частину простору Майдану Незалежності займає «Алея Надії» — місце, пов’язане з родинами безвісти зниклих та полонених українських військовослужбовців.
Цей аргумент важливий у контексті майбутньої концепції меморіального простору. Адже йдеться не просто про вільну територію, яку можна заповнити новим об’єктом. У центрі міста вже сформувався окремий простір, пов’язаний із війною та її наслідками для родин.
Тому одним із питань подальшої дискусії може стати те, як поєднати різні форми пам’яті та громадської активності в одному центральному просторі, не створивши конкуренції між ними.
Серед альтернатив — територія колишнього Співочого поля
У дискусії пролунала й інша пропозиція – розглянути для Меморіалу Героїв територію колишнього Співочого поля.
Авторка одного з коментарів назвала це місце найкращим варіантом, водночас зазначивши, що не вважає Майдан Незалежності достатньо затишним для такого простору.
Ця позиція, своєю чергою, викликала суперечку щодо самого поняття «центральності».
Частина учасників дискусії вважає територію колишнього Співочого поля фактично віддаленою від повсякденного життя міста – місцем, куди вони особисто майже не ходять. Інші нагадують, що ця територія також розташована в межах центральної частини Хмельницького.
Тобто в цьому випадку дискусія вже виходить за межі простого питання «де більше вільного місця». Йдеться про те, яке місце мешканці вважають центром свого повсякденного життя та наскільки меморіал має бути інтегрований у щоденний міський маршрут.
Водночас, незрозуміло, яка саме локація на колишньому Співочому полі мається на увазі, адже частина цієї території вже забудована торговельними центрами.
Про зелену територію
Пропозиція щодо колишнього Співочого поля викликала ще одну важливу дискусію – про те, яким саме має бути благоустрій майбутнього меморіального простору.
Ініціатор обговорення Юрій Білоусов виступив категорично проти будь-якого масштабного облаштування цієї території. На його думку, це одне з небагатьох місць міста, де ще збереглося природне середовище, яке не зазнало активного будівельного чи благоустроєвого втручання.
Він наголошує, що не йдеться про заперечення самої ідеї меморіалу. Його застереження стосується можливого перетворення природної території на типовий облаштований міський простір із плиткою, мощенням, доріжками, декоративними рослинами та іншими елементами.
Фактично ця частина дискусії ставить питання про те, чи обов’язково меморіальний простір має передбачати масштабне будівництво та зміну природного ландшафту.
Це може стати одним із ключових питань подальшого обговорення, оскільки вибір території автоматично пов’язаний із тим, яким способом її планують використовувати.
Про надмірну монументальність
Ще один коментатор звернув увагу на те, що сама ідея меморіалу може бути реалізована по-різному. На його думку, запропонована концепція може нагадувати традиційний формат «вічного вогню» — тобто монументального пам’ятного об’єкта, який має урочистий вигляд, але не обов’язково відповідає сучасним підходам до створення міських просторів пам’яті.
Ця думка перегукується з позицією Юрія Білоусова, який також застерігає від надмірної монументальності.
Таким чином, навіть серед тих, хто підтримує створення Меморіалу Героїв у центрі міста, є питання не лише до місця, а й до форми: чи має це бути окремий монумент, меморіальний комплекс, парк, відкрита площа пам’яті або поєднання кількох функцій.
Сквер біля колишнього «Вічного вогню» як варіант
Окремо в дискусії про можливе розташування Меморіалу Героїв варто згадати локацію, яку ще у 2023 році пропонували розглянути для облаштування простору пам’яті. Йдеться про сквер біля колишнього меморіалу «Вічний вогонь» на вулиці Проскурівській. Це не віддалена від центру територія: локація розташована фактично за кількасот метрів від нинішньої Алеї пам’яті на цій же вулиці.
У жовтні 2023 року хмельничанка Оксана Захарченко, яка виступала за перенесення встановлених на «стометрівці» кубів із портретами загиблих захисників, пропонувала використати саме цю територію для створення нового меморіального простору. Її ідея полягала не просто у перенесенні портретів, а у створенні окремого місця, де можна було б гідно вшановувати загиблих.
На той момент міська влада також наголошувала, що створення меморіалу має бути предметом широкого обговорення — як щодо його формату, так і щодо місця розташування.
Водночас сама локація має окрему історію. Після початку процесу декомунізації у Хмельницькому тут, як і на інших знакових міських об’єктах, прибрали радянську символіку. З меморіалу «Вічний вогонь» демонтували написи, а сам вогонь загасили. Після цього територія фактично не отримала нового чіткого меморіального змісту.
Сьогодні це невеликий сквер у центральній частині міста. За умови продуманого облаштування він потенційно міг би поєднати кілька функцій — бути місцем пам’яті та вшанування загиблих, і водночас залишатися відкритим міським простором.
Таким чином, у нинішній дискусії про Меморіал Героїв цю територію варто розглядати не як «окраїну» чи віддалене місце, а як одну з центральних міських локацій, яка вже має меморіальну історію, але після демонтажу радянських символів досі не отримала нового змісту.
Що саме зараз обговорює громада
Поки влада Хмельницького не запропонувала конкретного переліку варіантів, між якими мешканці мають обрати. Йдеться саме про збір пропозицій щодо місця майбутнього Меморіалу Героїв. Хоча, за словами заступника міського голови Миколи Ваврищука, влада вже має свої варіанти, однак свідомо їх не оприлюднює, оскільки “хоче почути їх від жителів громади”.
Перші публічні обговорення показують, що питання має кілька рівнів:
- Символічний: де саме пам’ять про полеглих має бути присутньою у місті — у самому центрі щоденного життя чи в окремому, більш відокремленому просторі.
- Містобудівний: яку функцію має виконувати обрана територія, як меморіал співіснуватиме з іншими громадськими просторами та чи потребуватиме масштабної реконструкції.
- Екологічний: чи допустиме перетворення природної території на облаштований меморіальний простір, якщо для цього знадобиться змінювати наявний ландшафт.
- Змістовий: яким має бути сам Меморіал — монументальним об’єктом чи живим простором, де можна не лише вшанувати загиблих, а й перебувати щодня.
І, нарешті, залишається питання вже наявних місць пам’яті, зокрема Алеї пам’яті на Проскурівській та «Алеї Надії», пов’язаної з родинами полонених і безвісти зниклих.
Саме тому громадська консультація щодо місця майбутнього Меморіалу Героїв фактично відкриває значно ширшу дискусію – яким місто хоче бачити простір пам’яті про російсько-українську війну і яке місце ця пам’ять має займати у повсякденному житті Хмельницького.
Читайте також: На Проскурівській у Хмельницькому тимчасово перемістять куби пам’яті Героям України
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини
