Давній календар із Лепесівки: як на Хмельниччині понад 1700 років тому рахували час

Сонце, місяць, зміна сезонів, погода і врожай — усе це мало величезне значення для людей задовго до появи звичних нам календарів. І одна з археологічних знахідок на Хмельниччині дозволяє уявити, як понад півтори тисячі років тому могли відстежувати природні цикли.

У відео «ХМЕЛЬНИЧЧИНА ВРАЖАЄ» на youtube-каналі Коханець Кліо йдеться про знахідку із села Лепесівка на Білогірщині, яку дослідники пов’язали з давнім сонячно-місячним календарем.

Що знайшли археологи у Лепесівці

У 1960-х роках у Лепесівці проводили масштабні археологічні дослідження поселення вельбарської культури, яке датують II–III століттями.

Під час розкопок археологи виявили ритуальні чаші з незвичайними орнаментами. На їхніх вінцях були нанесені піктограми — символічні зображення, які відрізнялися від звичайного декоративного оздоблення посуду.

Саме ці знаки й привернули особливу увагу дослідників.

Піктограми, які прочитали як календар

Після вивчення зображень дослідники дійшли висновку, що перед ними могла бути система, побудована на сонячно-місячному циклі. Тобто символи на чашах могли використовувати для відстеження часу та природних явищ, орієнтуючись одночасно на рух Сонця і Місяця.

Для суспільства, життя якого безпосередньо залежало від землеробства, така система мала практичне значення. Від правильного визначення часу могли залежати посіви, збір урожаю та проведення обрядів.

Календар і давні обряди

Використання цього календаря дослідники пов’язують не лише з повсякденним господарством, а й з обрядовими практиками. Люди могли використовувати подібні предмети під час ритуалів, за допомогою яких намагалися впливати на погоду, врожай та інші важливі для життя явища.

Тож знайдені чаші могли бути не просто способом рахувати дні чи місяці. Вони, ймовірно, поєднували практичні знання про природні цикли з віруваннями та обрядами того часу.

Саме тому знахідка з Лепесівки цікава не лише як стародавній «календар», а і як свідчення того, як люди намагалися зрозуміти навколишній світ і пристосувати своє життя до його ритмів.

Що спільного з цим мають готи

Поселення, яке досліджували археологи, належало до вельбарської культури.

У відео зазначають, що більшість істориків та археологів пов’язують цю культуру з готами та іншими германськими племенами. Тому історія Лепесівки додає ще один цікавий штрих до давнього минулого Хмельниччини: територія сучасної області була місцем, де у різні часи жили й взаємодіяли представники різних культур.

І невелике сучасне село на Білогірщині виявляється частиною значно ширшої історії європейських міграцій, давніх вірувань і спроб людини впорядкувати час.

Хмельниччина, якої не видно на поверхні

Сьогодні Лепесівка може здаватися звичайним селом, але археологічні знахідки показують, наскільки глибокою може бути історія навіть невеликих населених пунктів Хмельниччини.

Кілька ритуальних чаш із нанесеними символами перетворюються на своєрідне вікно у світ людей, які жили тут понад 1700 років тому, спостерігали за Сонцем і Місяцем, залежали від погоди та врожаю і намагалися пояснювати природні процеси доступними їм способами.

Більше про давній календар із Лепесівки та інші археологічні цікавинки краю дивіться у відео.

Читайте також:

• Амадока: чому на старовинних картах біля Хмельницького зображали величезне озеро
• Як і чому виник Плоскирів: історія переправи, з якої починався Хмельницький
• Вовкулаки з Хмельниччини: про що розповів давньоруський браслет

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook