Краєзнавці просять переглянути об’єкти «Польської спадщини» на Хмельниччині, внесені у перелік фотоконкурсу

Перелік пам’яток Хмельниччини, включених до спеціальної номінації «Польська спадщина» фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», викликав дискусію серед краєзнавців. У громадській організації «Україна Інкогніта» звернули увагу, що частина об’єктів має складну, багатокультурну історію, тому їхнє однозначне віднесення до польської спадщини, на думку авторів допису, потребує додаткового обґрунтування.

У 2026 році спеціальна номінація «Польська спадщина» проходитиме в українській частині міжнародного конкурсу «Вікі любить пам’ятки» вже втретє. Сам конкурс в Україні стартує у жовтні. Серед його спеціальних напрямів цього року також заявлені «Німецька спадщина», «Чеська спадщина», «Війна руйнує пам’ятки» та інші.

Мета номінації «Польська спадщина», як раніше пояснювали організатори, — привернути увагу до пов’язаних із польською культурою пам’яток на території України, зокрема тих, які не мають належного охоронного статусу, не доглядаються або поступово руйнуються. У 2025 році до конкурсного переліку цієї номінації входило понад 1,3 тисячі об’єктів із різних областей України.

Водночас в «Україні Інкогніта» поставили питання щодо частини пам’яток, внесених до переліку на Хмельниччині. Основне зауваження стосується об’єктів, історія яких пов’язана не з однією культурною чи етнічною традицією, а формувалася протягом кількох століть за участі різних громад, держав і шляхетських родів.

Зокрема, у конкурсному списку «Польської спадщини» є комплекс міських укріплень Кам’янця-Подільського, датований XV–XVIII століттями. До нього входить низка оборонних споруд старого міста.

Запитання у краєзнавців викликали й об’єкти у Сатанові. До переліку включені міська брама, замок, а також Троїцький монастир і Троїцька церква. Саме присутність двох останніх пам’яток автори допису вважають особливо дискусійною, нагадуючи про православну, а пізніше унійну історію монастиря. Наявність цих об’єктів у конкурсному переліку підтверджується оприлюдненим списком пам’яток Хмельницької області.

Серед інших прикладів «Україна Інкогніта» називає Старокостянтинів. У перелік номінації включений комплекс будівель і споруд замку, зведеного у XVI столітті та пов’язаного з князями Острозькими.

Також у списку є земляна фортеця з мурованим бастіоном у Полонному та комплекс споруд садиби Сангушків у Славуті. На думку краєзнавців, історія таких пам’яток значно ширша за рамки однієї національної традиції, тому критерії їхнього включення саме до «Польської спадщини» варто пояснити або уточнити.

При цьому в «Україні Інкогніта» не ставлять під сумнів саму необхідність конкурсу та документування культурної спадщини. Навпаки, автори називають такі проєкти важливими, але закликають уважніше переглянути окремі позиції до початку конкурсу.

Варто зазначити, що включення пам’ятки до тематичної номінації фотоконкурсу не змінює її юридичного статусу чи належності — йдеться саме про конкурсний перелік для фотографування та документування. Організатори «Вікі любить пам’ятки» також прямо зазначають, що списки уточнюються і редагуються, а пропозиції щодо них можна подавати організаційному комітету.

Тож дискусія наразі стосується передусім історичної коректності самого визначення «польська спадщина» для окремих пам’яток зі складним багатокультурним минулим. В «Україні Інкогніта» сподіваються, що до старту української частини конкурсу у жовтні перелік ще переглянуть та уточнять.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook