Головна
Новини
Від первісної стоянки до княжих скарбів: що знаходили археологи на Хмельниччині

Від первісної стоянки до княжих скарбів: що знаходили археологи на Хмельниччині

Особливо цікаві знахідки археологи отримують там, де в різні часи контактували різні народи та культури. Фото ілюстративне.

04 Вересня 2026 1 142

Хмельниччина туристична

Кам’яна доба, давні городища, прикраси різних культур і скарби часів Русі — під землею Хмельниччини збереглося чимало свідчень про тих, хто жив тут сотні й тисячі років тому. Деякі знахідки відомі ще зі шкільних підручників, інші залишаються малознаними навіть для мешканців області.

Стоянка віком понад 300 тисяч років

Однією з найдавніших археологічних пам’яток є стоянка неподалік села Лука-Врублівецька. Її виявили у 1946 році на лівому березі Дністра. Знахідку віднесли до раннього палеоліту, а її вік у відео визначають як понад 300 тисяч років.

Саме тому Лука-Врублівецька свого часу потрапила до шкільних підручників та історичних атласів як одна з найдавніших стоянок первісних людей на території України.

Для Хмельниччини це своєрідна точка відліку: історія заселення цих земель починається задовго до появи міст, фортець і навіть перших відомих нам народів.

Рудковицьке городище

Ще одна пам’ятка – Рудковицьке городище неподалік села Рудківці. Його датують IX–VII століттями до нашої ери та наголошують, що подібних пам’яток в Україні збереглося небагато.

Саме такі городища допомагають уявити, як виглядали укріплені поселення задовго до середньовічних замків і кам’яних фортець, із якими сьогодні найчастіше асоціюють історію Хмельниччини.

Скарб, у якому зустрілися різні культури

Особливо цікаві знахідки археологи отримують там, де в різні часи контактували різні народи та культури.

Приблизно від II століття до нашої ери територія сучасної Хмельниччини була місцем взаємодії ранньослов’янських, гето-фракійських племен та сарматів-язигів. Одним із матеріальних свідчень таких контактів став скарб, знайдений під час дослідження поселення біля села Бережанка на Чемеровеччині.

Серед знахідок були шийні гривні, срібна підвіска та бронзовий амулет у формі птаха. Найцікавіше, що в оздобленні предметів поєднувалися риси одразу кількох традицій — кельтської, фракійської та сарматської.

Це добре показує, що давня Хмельниччина не була ізольованою територією. Навпаки, через неї проходили шляхи, тут зустрічалися різні культурні впливи, а речі могли поєднувати традиції кількох народів одночасно.

Давньоруські скарби

Окремий пласт археологічної історії краю пов’язаний із періодом Русі. У відео “Хмельниччина вражає” згадують знахідки з колишніх давньоруських поселень біля сіл Городище на Деражнянщині, Теліжинці на Старосинявщині, Городище на Шепетівщині та Губин на Старокостянтинівщині.

Під час розкопок археологи знаходили прикраси та інші предмети, які дозволяють уявити не лише побут, а й рівень ювелірного мистецтва того часу. Один із таких скарбів, знайдений у 1970-х роках під час дослідження давньоруського городища XII–XIII століть на Деражнянщині, згодом передали до Хмельницького обласного краєзнавчого музею.

Саме серед цих знахідок був і незвичайний жіночий браслет-наруч із зображеннями людей, звірів та фантастичних масок, який став основою для окремої історії про можливе зображення вовкулаки.

Історія, захована під землею

Археологія Хмельниччини показує край зовсім не таким, яким його бачить сучасний турист. Під знайомими полями, селами та дорогами приховані сліди первісних стоянок, укріплених поселень, торговельних і культурних контактів та середньовічних міст.

І що далі археологи заглиблюються в ці шари, то очевиднішим стає: історія Хмельниччини не починається з відомих замків чи старовинних міст. Вона значно давніша — і частина її досі буквально лежить під ногами.

Більше про археологічні знахідки, давні поселення та інші маловідомі сторінки історії краю дивіться у відео на youtube-каналі Коханець Кліо.