Головна
Новини
Двірець чи Заслав: де на Хмельниччині почали створювати Пересопницьке Євангеліє

Двірець чи Заслав: де на Хмельниччині почали створювати Пересопницьке Євангеліє

Для туристичної історії краю ця тема цікава не лише через сам рукопис. Фото ілюстративне.

07 Вересня 2026 1 126

Пересопницьке Євангеліє сьогодні знають передусім як книгу, на якій президенти України складають присягу. Але історія його створення має прямий зв’язок із територією сучасної Хмельниччини — і саме тут починається один із найцікавіших сюжетів, пов’язаних із давньою книжною культурою краю.

Роботу над Пересопницьким Євангелієм розпочали у 1556 році, а місце цього початку пов’язують із Ізяславщиною. Водночас дослідники по-різному трактують запис, залишений у самому рукописі, тому сьогодні у цій історії фігурують одразу дві локації — село Двірець та Заслав, сучасний Ізяслав.

Книга, яка стала символом держави

Пересопницьке Євангеліє створювали у 1556–1561 роках. Його традиційно вважають одним із перших перекладів Євангелія українською мовою.

Роботу над рукописом фінансувала Настасія Юріївна, дружина князя Кузьми Заславського. Над текстом працювали архімандрит Григорій та писець Михайло Василевич.

Особливо цінним для істориків є те, що самі творці рукопису залишили записи, які дозволяють встановити час і обставини його створення.

Дата відома, а з місцем складніше

У Пересопницькому Євангелії зберігся запис про початок роботи над книгою. У відео «Хмельниччина вражає» наголошується, що дата сумнівів не викликає: роботу над рукописом розпочали 15 серпня 1556 року, у день Успіння Богородиці.

А ось із місцем усе значно цікавіше. У записі згадується монастир Святої Трійці, пов’язаний із Заславом. Саме ця згадка і стала причиною різних трактувань серед дослідників.

Версія перша: Двірець

Більшість дослідників вважають, що йдеться про монастир Святої Трійці у селі Двірець. На той час це село належало князям Заславським, тому така версія добре вписується у контекст історії рукопису. Саме з Двірцем сьогодні найчастіше пов’язують початок створення Пересопницького Євангелія.

Версія друга: Заслав

Водночас існує й інше трактування. Частина дослідників припускає, що монастир Святої Трійці, про який ідеться у записі, міг розташовуватися безпосередньо у Заславі — місті, яке сьогодні називається Ізяслав. Тобто навіть у межах одного історичного джерела залишається простір для дискусії: чи почали писати Пересопницьке Євангеліє у невеликому Двірці, чи все ж у самому Заславі.

Чому цей сюжет важливий для Хмельниччини

Для туристичної історії краю ця тема цікава не лише через сам рукопис. Вона показує, що територія сучасної Хмельниччини у XVI столітті була не периферією, а простором, де активно розвивалося релігійне та книжне життя. Саме тут, у маєтностях князів Заславських, починається історія книги, яка через століття стала одним із символів української державності.

І навіть невизначеність щодо конкретного місця додає цій історії інтриги: Двірець і Ізяслав сьогодні можна сприймати як дві точки одного культурного маршруту, пов’язаного з Пересопницьким Євангелієм.

Від Хмельниччини – до Пересопниці

Початок роботи над рукописом пов’язують із сучасною Хмельниччиною, а завершували його вже у Пересопниці. Саме звідти книга отримала назву, під якою стала відомою. Тож у великій історії Пересопницького Євангелія Хмельниччина займає особливе місце — як територія, де ця історія почалася.

Більше про Пересопницьке Євангеліє, давню книжну культуру та інші маловідомі сторінки дивіться у відео на youtube-каналі Коханець Кліо.