Хорошівське Євангеліє: як у маленькому селі на Хмельниччині перекладали Біблію живою мовою

У XVI столітті невеликий Хорошів на території сучасної Хмельниччини став місцем, де створили один із ранніх перекладів біблійного тексту мовою, близькою до тієї, якою говорили звичайні люди. Так з’явилося Хорошівське Євангеліє — пам’ятка, яка поєднала історію Реформації, релігійних пошуків та розвитку української книжної мови.

Історія Хорошівського Євангелія цікава тим, що показує: територія сучасної Хмельниччини у XVI столітті була одним із місць, де активно поширювалися нові релігійні ідеї та створювалися тексти, зрозуміліші для широкого кола читачів.

Реформація дійшла і до наших земель

У XVI столітті Європою поширювався Реформаційний рух. Ідеї Мартіна Лютера, Жана Кальвіна, Фауста Социна та інших релігійних реформаторів поступово проникали і на українські землі.

Особливо помітним цей рух був на Волині, частина якої сьогодні входить до Хмельницької області. Тут поширювалося аріанство, або социніанство — течія, послідовники якої відкидали традиційне вчення про Святу Трійцю та наголошували на важливості людського розуму і критичного осмислення біблійних текстів.

До нової течії долучалися і представники шляхти.

Маєтності Сенют і протестантські осередки

Серед шляхетських родів, пов’язаних із поширенням аріанства, у відео згадуються Сенюти. У їхніх маєтностях діяли протестантські осередки. Серед таких місць були Ляхівці, Хорошів та Тихомель. Саме в одному з маєтків Сенют у Хорошеві й сталася подія, завдяки якій невелике поселення увійшло в історію української книжної культури.

У 1581 році Валентин Негалевський переклав тут Новий Завіт українською мовою, близькою до живої мови населення.

Мова, якою говорили люди

Однією з найцікавіших особливостей Хорошівського Євангелія було саме мовне оформлення тексту. Переклад був наближений до живої розмовної мови. Водночас у ньому поєднувалися елементи різних мовних традицій.

Для XVI століття це було природним явищем. Українська писемна мова ще не мала усталених норм, тому в текстах могли одночасно з’являтися українські, церковнослов’янські та польські елементи.

Саме тому Хорошівське Євангеліє цікаве не лише як релігійний текст, а й як свідчення того, якою могла бути писемна мова на українських землях наприкінці XVI століття.

Що спільного з Пересопницьким Євангелієм

Із територією сучасної Хмельницької області пов’язують початок роботи одразу над двома ранніми біблійними текстами українською мовою.

Перший — Пересопницьке Євангеліє, роботу над яким почали у 1556 році і яке пов’язують із Двірцем або Заславом. Другий — Хорошівське Євангеліє 1581 року.

Таким чином два окремі сюжети з історії української книжної культури XVI століття ведуть до території сучасної Хмельниччини.

Маленьке село у великій історії

Сьогодні Хорошів може здаватися лише невеликим населеним пунктом, але історія його Євангелія показує, наскільки оманливим може бути масштаб на карті.

У XVI столітті саме тут перетнулися європейські релігійні процеси, шляхетська культура, розвиток писемності та прагнення зробити біблійний текст зрозумілішим для людей.

І в цьому одна з головних принад таких історій Хмельниччини: місця, які сьогодні здаються тихими й непомітними, кілька століть тому могли бути частиною значно ширших культурних і релігійних процесів.

Детальніше – у відео

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook