Головна
Новини
Таємниці Меджибізького замку: що насправді знаходять за його стінами

Таємниці Меджибізького замку: що насправді знаходять за його стінами

Майже кожен старовинний замок має легенду про таємні підземелля, і Меджибіж не виняток. Фото ілюстративне.

11 Вересня 2026 1 010

Підземний хід до Кам’янця, карети із золотими колесами, дракони та нерозгадане поховання двох молодих людей. Меджибізький замок має чимало легенд, але реальні знахідки археологів часом виявляються не менш захопливими за вигадані історії.

У відео «ХМЕЛЬНИЧЧИНА ВРАЖАЄ» Антон Шаповал разом із директором Державного історико-культурного заповідника «Меджибіж», істориком та археологом Олегом Погорільцем розповідає про таємниці фортеці — як легендарні, так і ті, які археологи буквально дістають із землі.

Підземний хід, якого досі не знайшли

Майже кожен старовинний замок має легенду про таємні підземелля, і Меджибіж не виняток.

Олег Погорілець розповідає про популярний переказ щодо підземного ходу, який нібито простягався від Меджибожа аж до Кам’янця. За легендою, він був настільки великим, що ним могли їздити карети.

Втім, археологи шукають цей хід уже десятиліттями — і поки безрезультатно.

Натомість щорічні дослідження фортеці приносять зовсім інші відкриття, яких інколи ніхто не очікував.

«Ромео і Джульєтта» Меджибожа

Одну з найбільш загадкових знахідок археологи зробили у 2000 році просто на подвір’ї фортеці. На глибині приблизно пів метра вони виявили два скелети — молодої жінки та чоловіка. Їхні голови були повернуті одна до одної, рука чоловіка лежала на руці жінки, а на її пальці залишився перстень.

За результатами антропологічного аналізу, жінці було до 25 років, чоловікові — до 35. Саме поховання датують орієнтовно XVII століттям.

Та головне питання залишається без відповіді: чому чоловіка і жінку поховали разом просто посеред фортеці?

Олег Погорілець називає цю знахідку «Ромео і Джульєттою» Меджибізького замку. Існують різні припущення щодо того, ким були ці люди і що з ними сталося, але загадка досі не розгадана.

Дракони Меджибізького замку

Є у фортеці й власні дракони. Під час археологічних розкопок тут неодноразово знаходили керамічні плитки із зображеннями драконів, починаючи з XV століття. Згодом із таких знахідок у заповіднику створили окрему дитячу експозицію «Дракони Меджибізького замку».

Історія отримала продовження, коли художник подарував музею велике «яйце дракона», а місцевий скульптор створив самого дракона, який оселився у лицарській вежі. Так археологічний мотив із давньої кераміки перетворився на сучасну музейну історію для дітей.

Замок, який відкривається шар за шаром

Якщо відкласти легенди, археологічні дослідження Меджибожа розповідають значно масштабнішу історію. Під час розкопок археологи виявили залишки літописного Меджибожа, вперше згаданого в Іпатіївському літописі під 1146 роком.

Також були знайдені спалені дерев’яні конструкції, які пов’язують зі знищенням дерев’яного укріплення у XIII столітті, а пізніше — фундаменти литовського замку XIV століття. Знахідки допомогли зрозуміти, яку територію займала давня фортеця та як вона виглядала у різні періоди.

Під час досліджень знаходили й арбалетні наконечники — болти, які у відео пов’язують зі штурмом Меджибожа військами великого князя литовського Вітовта у 1393 році. Тобто археологія тут буквально доповнює те, що збереглося у письмових джерелах.

Печатки, шахи та рідкісний кубок

Часом одна маленька знахідка може сказати про минуле більше, ніж великий літопис.

У Меджибожі знаходили свинцеві печатки київських князів, якими скріплювали грамоти. Такі знахідки свідчать про зв’язки міста з князівськими центрами.

Ще один цікавий предмет — шахова фігурка ферзя зі слонової кістки. Вона показує, що мешканці середньовічного Меджибожа не лише воювали чи торгували, а й грали в шахи.

А під час розкопок у палаці Сенявських археологи знайшли фрагменти незвичайного скляного кубка. Коли його почали складати, виявилося, що він складається з двох частин, які з’єднуються за допомогою різьби.

Олег Погорілець наголошує, що подібні речі надзвичайно рідкісні. Саме такі знахідки, за його словами, показують рівень життя людей, які мешкали у Меджибожі та були включені у значно ширший європейський світ.

Там, де легенди зустрічаються з археологією

Меджибізький замок цікавий саме тим, що межа між легендою та реальною історією тут постійно зміщується. Підземного ходу до Кам’янця археологи так і не знайшли. Зате знайшли загадкове подвійне поховання, середньовічних драконів на кераміці, князівські печатки, шахову фігурку та рідкісний скляний кубок. І кожен новий сезон розкопок може додати до історії фортеці ще один сюжет.

Саме тому Меджибіж — це місце, куди можна повертатися не лише заради старих мурів. За ними досі залишається чимало історій, які ще належить відкрити.

Детальніше – у відео youtube-каналі Коханець Кліо