Місцеві вибори-2020: чи допоможе гендерна квота збалансувати представництво в радах | Поділля News
Місцеві вибори-2020: чи допоможе гендерна квота збалансувати представництво в радах
16 Серпня 2020
Блогерка

За планом, 25 жовтня мають відбутися чергові місцеві вибори. Коли йдеться про політику – президента, народного депутата, мера чи депутата у місцевій раді – в уяві українців виникає передусім образ чоловіків, хоча жінки активно представляють інтереси громад на різних рівнях влади.

Цьогорічні чергові та перші вибори депутатів місцевих рад проводитимуться за новими виборчими системами. А саме:

  • вибори депутатів сільської, селищної, міської ради (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч) проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідної територіальної громади. У кожному такому окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів;
  • вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій у територіальних виборчих округах, на які поділяється єдиний багатомандатний виборчий округ, що збігається з територією відповідно АРК, області, району, міста, району в місті, села, селища згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією міської, сільської, селищної територіальної громади.

Особливістю майбутніх політичних перегонів є обов’язкове дотримання гендерної квоти у виборчих списках партій.

Стаття 220 Виборчого кодексу щодо порядку висування кандидатів у депутати сільської, селищної, міської ради роз’яснює:

«Під час формування переліку кандидатів до відповідної ради організація партії повинна забезпечити представництво не менше 30 відсотків осіб однієї статі у загальній кількості кандидатів до відповідної ради».

І хоча говориться про одну із статей, по факту маємо «жіночі» квоти.  Національне опитування з питань рівності між чоловіками та жінками в Україні демонструє, що 65% проти 23% опитаних погоджуються, що чоловіків частіше призначають на урядові посади ніж жінок. Дві третини (66%) громадян бачать, що наразі в політичному житті домінують чоловіки.

Майже 70% чоловіків вважають, що найважливіша роль жінки в суспільстві – піклуватися про власний дім та родину. Розподіл сімейних ролей досі зберігає традиційні ознаки, внаслідок чого середні часові витрати жінок на хатню роботу удвічі перевищують часові витрати чоловіків (відповідно 29 проти 15 год. на тиждень).

З іншого боку варто зазначити, що чоловіки і жінки в Україні прагнуть бачити зміни в традиційних ролях чоловіків та жінок. 77% українців стверджують, що рівність між чоловіками та жінками важлива для них. Дві третини українців (61%) прагнуть більш збалансованого представництва у політичному житті країни.

Квоти — тимчасовий захід, спрямований збалансувати представництво чоловіків і жінок у політиці, зокрема на рівні прийняття рішень.

Є надія, що через кілька виборчих циклів квоти стануть не потрібними і  жінок буде не менше 40%, як у Швеції, Іспанії та багатьох європейських країнах.

Фактично гендерну квоту запровадили на місцевих виборах 2015 року, але тоді санкцій за її недотримання не було. І, хоча, тоді квотний принцип мав рекомендаційний характер, все ж дав поштовх політичним партіям брати в команди більше жінок-лідерок. Якщо в минулому скликанні в парламенті було 12% жінок, зараз — понад 20%.

Тепер же ЦВК не зареєструє список партії, якщо виявить порушення квотного принципу. Це питання не лише законодавчого примусу, це питання культури партій і самих виборців.

За словами експертки у виборчому законодавстві, юристки Ольги Щербини, квоти – це не панацея:

«У прийнятому законі є один нюанс щодо гендерних квот: якщо депутат чи депутатка з будь-яких причин складає повноваження, у раду заходить наступний депутат, стать якого не враховується. За такими умовами політичні партії, звичайно, врахують квоти. А ось після виборів, ми можемо спостерігати картину, коли деякі народні обранці, які зайшли в ради «по квоті», виявляться технічними».

Законодавець створив умови для збалансованості представництва жінок і чоловіків в органах місцевого самоврядування. Тепер основна мета політикинь підхопити цей «стяг».

Наталія Кошай, блогерка, політологиня