Про релігійну ситуацію в регіоні розповіла під час брифінгу заступниця начальника управління інформаційної діяльності та аналітики – начальниця відділу аналітики та комунікацій Людмила Черевченко.
Хресна хода паломників української православної церкви московського патріархату з Кам’янеччини дійшла до свого кінцевого пункту призначення. Нагадаємо, піший хід стартував із Кам’янця до Почаєва Тернопільської області ще 19 серпня.
За хресною ходою, що всупереч заборонам рад оборони чотирьох областей, вирушила з Кам’янеччини на Тернопільщину, уважно стежать не лише влада та правоохоронці, а й користувачі соцмереж. Саме вони повідомляють про неприємні, але певною мірою очікувані перепони на шляху прочан, що намагаються дістатися Почаєва.
Хресна хода мала стартувати напередодні 19 серпня з Хмельниччини на Тернопільщину. На Хмельниччині рішення ради оборони щодо заборони масових релігійних заходів, в тому числі паломництв, у липні та серпні прийняли ще місяць тому. Аналогічне рішення про заборону хресних ходів та паломництв прийняли і на Рівненщині.
У селі Підлісний Мукарів релігійна громада взялася самотужки реставрувати систему водовідведення в одному з найкрасивіших католицьких храмів – неоготичний костел Св. Йосипа Обручника. В результаті костелу, за словами людей, обізнаних на тому, як потрібно проводити подібні роботи, могло бути завдано непоправної шкоди.
Перший заступник начальника Хмельницької ОВА Сергій Тюрін повідомив про введення і дію рішення ради оборони щодо заборони масових релігійних заходів, в тому числі паломництв, у липні та серпні.
Дерев’яна Хрестовоздвиженська церква, розташована під стінами Старої фортеці у Кам’янці-Подільському, за рішенням Господарського суду Хмельницької області має перейти у власність Національного історико-архітектурного заповідника “Кам’янець”.
Мирна акція, що супроводжувалася криками “Геть!” і “Ганьба” відбулася у Нетішині. За підсумками акції у соцмережах повідомили про перехід собору Ікони Божої Матері “Неопалима купина” до Православної Церкви України. Під час акції не обійшлося без штовханини та втручання правоохоронців.
Пішки та на велосипедах щороку долають шлях на початку липня паломники з Хмельниччини та Вінниччини, аби взяти участь у відпустових урочистостях у санктуарії Летичівської Богородиці – Покровительки Поділля і Волині. Паломництво з Кам’янця-Подільського цього року відбулося втридцяте.
За шість місяців 2023 року 91 релігійна громада на Хмельниччині проголосували за перехід з Української Православної Церкви до Православної Церкви України. Майже півтора десятка настоятелів цих храмів не погодилися з рішенням громади та відмовилися приєднуватися до ПЦУ. Два храми досі (У Хмельницькому та Кам’янці-Подільському) досі перебувають у невизначеному стані – попри рішення громад про приєднання до ПЦУ, собори досі використовує УПЦ МП. Всього на Хмельниччині перехід з УПЦ МП до ПЦУ здійснили понад три сотні релігійних громад.