Марусин камінь на Хмельниччині – це енергетичне та заворожуюче місце, де назовні пробивається дух давнини. Мова йде про урочище в селі Великий Олександрів Хмельницького району на лівому березі річки Ушиця, що є геоморфологічним утворенням – скелею у формі великого каменю, який формує вхід до печери довжиною 50 метрів.
Екскурсії, відпочинок на пляжах, риболовля, подорожі Дністром, культурно-мистецький туризм – спектр відпочинкового сезону на Бакоті цього року був досить широким. Тож не дивно, що потік туристів на Кам’янеччину збільшився. За попередніми підрахунками, їх було 100 тисяч, що вдвічі більше, ніж минулого року. Звісно, свій “внесок” зробила війна, обмеживши українцям можливості відпочивати за кордоном та в межах України. Проте й активна робота у тергромаді щодо розвитку туризму дає свої плоди.
Дорогою до Бакоти можна оглянути одну з цікавинок Кам’янеччини. Село Фурманівка знаходиться лише за кілька км від траси Т2317, в надзвичайно мальовничій місцевості.
До 130-річчя відкриття трипільської культури і відзначенню Днів європейської спадщини минулого тижня у приміщенні «Музею старожитностей» експонують колекцію трипільської антропоморфної пластики «Глиняні боги Трипілля» з фондів Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.
На Бакоті в селі Гораївка Староушицької селищної територіальної громади на Кам’янеччині з’явився новий мурал під назвою “Земля”. Робота створена киянкою Юлією Абрамовою в рамках резиденції Бакота Хаб 2023.
Останнім часом невеличке містечко Деражня за 35 км від Хмельницького дивує кількістю наразі маловідомих, проте розкішних історичних місць. Чого вартий лише палац Гершгоріна та пов’язані з ним детективні історії, які стали відомими лише протягом останнього року. Після тривалих досліджень як палацу, так і цілого регіону в контексті культурно-туристичного потенціалу, команда проєкту «Спадщина.UA» визнає, що Деражня претендує на туристичну мекку Поділля. Одне з таких місць – дільниця деражнянського міського цвинтаря та її хрести, які відкриває дослідник та краєзнавець Іван Щурко.
Хранителі Бакоти продовжують знайомити спраглих (в усіх сенсах) любителів подорожувати та пізнавати щось нове з родзинками відпочинкової зони на Кам’янеччині. Цього разу розповідають історію криниці, оповиту легендами.
Медова Бакота – нова локація на одному з оглядових майданчиків на Кам’янеччині. Відвідувачам тут пропонують скуштувати мед, відновитися за допомогою бджіл, місце для ночівлі та, як завжди, шикарні краєвиди.
600-річний дуб, який місцеві мешканці називають “Ольжиним”, росте у селі Старий Кривин, що неподалік від Нетішина. Понад пів століття тому, у 60-х роках минулого століття, в дерево влучила кульова блискавка, проте воно від цього не постраждало і залишається таким же міцним, як і раніше, щедро всипаючи восени подвір’я домогосподарство жолудями.
Так звані «чумні хрести» на околицях містечка Сатанів, що на Хмельниччині, раніше вже виявляли під час експедицій в рамах проєкту «Україна інкогніта». Такі хрести встановлювали на могилах жертв моровиці 1770-1771 років, яких ховали біля будинків, аби не розносити хворобу вулицями. Нові свідчення поховань жертв чуми на Хмельниччині виявили нещодавно так само біля Сатанова, у лісі.