У селі Тарноруда поблизу Волочиська у Хмельницькому районі донині зберігся бароковий костел, а школа розташована у справжньому палаці. Перша згадка про населений пункт – кінець XIV – початок XV століття. А вже у XVII столітті селом володіли магнати Одровонжі. Згодом воно стало власністю Сенявських. Приблизно в той же історичний період Тарноруда отримала Магдебурзьке право і стала важливим торговельним пунктом у верхів’ях річки Збруч.
Чималу колекцію експонатів, пов’язаних з війною проти російських загарбників, яку зібрали у Городоцькому краєзнавчому музеї «G-museum», поповнив відомий український режисер дубляжу та перекладач Олекса Негребецький. У такий спосіб він поставив «якорець», аби з часом обов’язково відвідати культурну установу та переглянути експозицію, в якій є і його внесок.
Понад дві сотні хмельничан та гостей міста скористались послугами туристично-інформаційного центру від початку року. Найбільше цікавились унікальними місцями. До прикладу, єдиним в Україні музеєм-студією фотомистецтва, будинками Ісаака Шпігеля та Лева Хаселева. Які ще локації викликають інтерес у містян та туристів?
Костел Йоана Хрестителя та монастир ордену отців Капуцинів – архітектурний ансамбль, розташований у Старокостянтинові на Хмельниччині. За радянських часів у споруді влаштували клуб, згодом там був притулок для знедолених. Зараз храм взяла під опіку та використовує польська громада.
У кожній громаді на Хмельниччині збереглися стародавні костели, збудовані понад сотню років тому. Адже територія області тривалий час входила до складу Речі Посполитої, де ця гілка християнства – панівна. Вони зведені в різних архітектурних стилях – на кошти парафіян або магнатів. Наприклад, в селі Гвардійське Хмельницької тергромади розташований костел Святого Войцеха у стилі бароко. У Підлісному Мукареві Новодунаєвецької тергромади височіє неоготичний храм Святого Йосипа Обручника Пресвятої Діви Марії. А от Санктуарій Летичівської Богородиці відновили вже наприкінці ХХ століття. Наразі це один з найбільших католицьких храмів області, знаний далеко за межами України.
При усій палкій любові до рідного краю ставлення жителів нашого містечка до самого Городка (Хмельницька обл.) здебільшого нагадує ставлення до недолугого молодшого брата. Він, звісно, улюблений, але попри те «мєлкій» і дивитися хоч якось серйозно на нього неможливо в принципі. Принаймні словосполучення «наш задрипаний Городок» переслідує автора цих рядків чи не з раннього дитинства (а це початок 1970-х років).
У селі Гораївка на Хмельниччині виготовляють крафтовий напій “Бакітський гарбузовий ель”. Його варять в казані за старовинним рецептом.
Костел Святої Трійці у селищі міського типу Меджибіж Хмельницького району звели на початку XVII століття при тодішньому власнику містечка Адамі Єронімі Сенявському. Костел був збудований на місці дерев’яного храму. За розмірами будівлі можна оцінити, наскільки чисельною була католицька громада містечка 400 років тому. Як і інші місцеві культові споруди костел входив до системи оборонних споруд Меджибожа. […]
Чорний Острів розташований за 16 км від Хмельницького у місці впадіння річки Мшанець у Південний Буг. Перша писемна згадка про цю місцевість датована серединою XIV століття. Тоді його називали Чорний Городок. Вже наприкінці XV століття поселення фігурує як Чорний Острів. Таку загадкову та дещо похмуру назву пов’язують із місцем розташування. Заслужений діяч мистецтв України в обласному центрі […]
Згар – село, що вимирає, розташоване у Вовковинецькій тергромаді Хмельницького району. Згар – це також і назва однойменної річки, що протікає селом та є притокою Південного Бугу.







