Жителя Шепетівщини привітали з 90-річним ювілеєм

Днями мешканцю с.Вовківці Шепетівського району, ветерану ІІ світової війни, учаснику визволення України та країн Європи від фашистських загарбників Миколі Леонтійовичу Шадюку виповнилося 90 років.

З нагоди такої визначної події до оселі іменинника завітали заступник голови Шепетівської районної ради Артур Мовсісян, представники місцевого самоврядування, ветеранських організацій.

На адресу ювіляра прозвучало багато теплих і зворушливих привітань.  Присутні наголосили, що пишаюся тим, що в районі живуть такі люди, як Микола Шадюк – герої, які відстояли рідну землю від фашистської навали. Подякували за проявлений героїзм у роки війни, а також висловили впевненість, що самовідданість та патріотизм завжди будуть прикладом для молодого покоління, побажали ювіляру міцного здоров’я, сили та наснаги.

За багаторічну сумлінну працю, патріотичне виховання підростаючого покоління та з нагоди 90-річчя від дня народження Миколі Шадюку було вручено Почесну грамоту районної ради та районної державної адміністрації, квіти та цінні подарунки.

Привітавши ювіляра, посадовці поспілкувалися з ветераном та його родиною. Микола Леонтійович розповідав про свій життєвий шлях, про те, як воював під час Великої Вітчизняної війни, поділився спогадами про свої щедро насичені подіями роки, побажав кожному з присутніх усіляких гараздів, довголіття при доброму здоров’ї та настрої.

Довідково.Ще у дитинстві Миколі Леонтійовичу довелося пережити випробування долі. Народившись у багатодітній родині сільських трударів, він змалечку пізнав ціну окрайця хліба та важку працю. З молоком матері увібрав любов до рідної землі, мови та народу. І тому, коли на рідну Україну насунула ворожа навала, Микола сказав батькам, що хоче захищати Батьківщину.

Але фашистська нечисть дуже швидко зайняла територію нашого краю і вже 27 червня ворожі чоботи топтали пшеничні лани Шепетівщини. Довелося Миколі Леонтійовичу, а тоді просто Миколці, ховатися у хлівах, льохах та горищах, аби не потрапити на роботи до Німеччини. Так промайнуло три довгих роки окупації, роки ненависті до загарбників, безсилля та власної неспроможності щось змі­нити, адже був ще по суті підлітком.

Коли у березні 1944 року Шепетівщина була звільнена від ворога, то з таких, як Ми­кола, хлопчаків було організовано групу для охорони тваринницьких ферм. Його призна­чили головним, тому що був відповідальним та виваженим.

У жовтні 1944 року юнака призвали до лав армії. Служити довелося да­лекомірником зенітної артилерії у військах протиповітряної оборони.

Цілих сім років чекала родина свого Ми­колу зі служби. Нарешті, у березні 1951 року Микола Леонтійович у званні старшини повернувся до рідного села.

Завдяки своєму музичному таланту, спі­вочій душі, вмінню грати на балалайці та гармоніці, почав працювати завідуючим сільським клубом.

Чотирнадцять років свого життя віддав Микола Леонтійович культурному розвитку сіл Вовківці та Жилинці. З тих пір так і зовуть його на селі поважно: «Микола – завклуб». А далі його чекали широкі простори пшенич­них полів та нелегка робота тракториста.

З дружиною, Вірою Гнатівною, вони жи­вуть вже більше півстоліття, народили та ви­ховали чотирьох дітей, радіють онукам та правнукам.

Усе своє життя Микола Леонтійович спо­відував добро, любов до праці, віру у краще майбутнє. Завжди казав своїм дітям, що немає нічого святішого за батьків, запашний хліб на столі та Батьківщину. І свої слова підтверджував вчинками.

І ось Микола Леонтійович зустрів своє 90-річчя. Тож щиро вітаємо його зі святом та бажаємо щастя, здоров’я і ще довгих років життя!

За матеріалами Шепетівської райдержадміністрації