Профтехосвіта на Хмельниччині житиме

Профтехосвіта – житиме! «Будеш погано вчитися, підеш до ПТУ», – ці погрозливі слова з вуст батьків чув ледь не кожен радянський учень, і, варто сказати, фраза на багатьох наводила жах, що сприяло хорошій успішності школярів СРСР. Адже «петеушник» звучало образливо й часто засвідчувало, що людина «зірок з неба не хапає», тому й пішла здобувати робітничу професію. За 25 років незалежності реформатори у галузі освіти намагались змінити ситуацію, проте готувати високопрофесійних кадрів так і не навчились. Виник дисонанс. Ламати стереотипи про те, що профтехосвіта нині – не має жодних перспектив, за Круглим столом зібрались представники Міністерства освіти і науки, бізнесових структур, освітніх установ, громадських організацій та благодійники. Мета обговорення – надактуальна: об’єднання зусиль задля побудови платформи взаємодії закладів профтехосвіти та виробничого сектору економіки. Захід відбувся 20 січня 2017 року в приміщенні Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму за сприяння Громадської організації «Європейська соціальна академія», Благодійного фонду «Зміцнення громад», Українського кооперативного альянсу та Шепетівського заводу культиваторів. На виробничій базі останнього організатори пропонують реалізувати пілотний проект із адаптації профтехосвіти до сучасних умов ринку праці в Україні. Голда Виноградська, котра окрім поста радника Міністра освіти і науки України очолює Національне галузеве партнерство у легкій промисловості «Fashion Globus Ukraine» і є віце-президентом Конфедерації дизайнерів та стилістів України, а тому щодня стикається з виробництвом, висловила глибоку стурбованість щодо ситуації, у якій сьогодні опинилась професійно-технічна освіта України. – Держава гостро відчуває брак кваліфікованих робітників не тільки у швейній промисловості, а спілкування з представниками виробництва більшості галузей економіки в рамках активної громадської діяльності дало змогу усвідомити, що це є спільна проблема. Крім того, життя пересічної цивілізованої людини сьогодні просто не можливе без кваліфікованих сантехніків, будівельників, пекарів, мулярів, механіків, швачок, – переконана пані Голда. З нею погоджується й директор Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму. – Щороку галузь професійно-технічної освіти надає українському ринку праці до 160 тисяч кваліфікованих працівників і кожного року професійно-технічні навчальні заклади набирають 140-150 тисяч першокурсників. Незважаючи на непогані показники, ми не маємо достатньої матеріально-технічної бази для підготовки висококласних спеціалістів – майстрів своєї справи, – зазначила Алла Петрошук, директор освітньої установи. Як виправити ситуацію знає Роман Ничипорук, директор Шепетівського заводу культиваторів, який нині входить до складу корпорації «Сварог Вест Груп». І на його думку саме проходження виробничої практики безпосередньо на заводі надасть молоді впевненість у правильності вибору обраного фаху та успішній майбутній кар’єрі. До того ж, на основі набутих умінь та навичок студенти зможуть виготовляти деталі та комплектуючі на замовлення заводу, працюючи у виробничих майстернях своєї освітньої установи. А ще – отримають можливість мати додаткові матеріальні бонуси, адже керівництво заводу потребує молодих та перспективних співробітників і готове платити за це чималі гроші. Проте змінювати потрібно не лише матеріально-технічну базу, а й підхід до освітнього процесу, переконані координатори Громадської організації «Європейська соціальна академія». Наразі громадська ініціатива працює також як Навчальний центр альтернативної освіти на Хмельниччині. У планах – вся Україна. – Основний тренд 21 століття – розвиток компетенцій. На нього орієнтувалось і Міністерство освіти й науки України при пошуці шляху реформування галузі. Таких компетенцій в концепції 10: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність та уміння вчитися впродовж життя. А також – ініціативність і підприємливість, соціальна та громадська компетентність, обізнаність та самовираження у сфері культури, екологічна грамотність та здорове життя, – ділиться Світлана Карван, професор Хмельницького національного університету, експерт з освітніх програм ГО «ЄСА». У ході Круглого столу учасники підписали Меморандум про співпрацю щодо адаптації професійно-технічної освіти до потреб сучасного ринку праці. Вже вкотре представники бізнесу, влади, меценати та громадські активісти об’єднують зусилля заради досягнення позитивних змін у країні. – Рік тому Благодійний фонд «Зміцнення громад» розробив стратегію діяльності на наступні 5 років. Одним із ключових напрямків стала альтернативна просвіта громад, що сприятиме зменшення прірви непорозуміння між роботодавцями та молодими людьми, які шукають своє життєве та професійне покликання. А це, своєю чергою, підвищить рівень зайнятості населення. Таким чином, акумулюючи усі зусилля, ми зможемо подолати безробіття, – підсумувала Тетяна Василик, директор БФ «Зміцнення громад».