За місяць на Хмельниччині виявили 8 випадків сказу у тварин: 4 – у лисиць і стільки ж у собак

 «Постійним джерелом поширення вірусу є дикі і безпритульні тварини. Вони не щеплені і ми не можемо проконтролювати розповсюдження інфекції між ними. Дикі тварини через укус заражають домашніх. Торік було 55 випадків у 15 районах області. Вірус сказу виявляли у великої рогатої худоби, котів, щурів і навіть у хом’яка», – розповідає т.в .о. начальника Держпродспоживслужби у Хмельницькій об ла сті Олександр Садов’юк. «Розпізнати цю хворобу у тварини просто – звірі поводяться неадекватно і агресивно, кидаються на господарів, у них спостерігається сильне виділення слини, вони бояться світла і води. Людина може заразитися від інфікованої тварини не лише через укус. Якщо на шкірі є подряпина чи рана і туди потрапляє слина хворої тварини – інфекція може потрапити в організм людини». Сказ у людини – хвороба невиліковна. Вірус вражає центральну нервову систему і при відсутності екстреної вакцинації може призвести до смерті. Кілька років тому в області були проблеми із постачанням вакцин проти цієї інфекції. Зараз щепленнями проти сказу Хмельниччина забезпечена на 100%, вони є із запасом в усіх районах. Однак, імунізація – це вже додатковий захід. Головне, що треба зробити після контакту з твариною – чи зараженою, чи ні, – це негайна локальна обробка рани, наголошує головний епідеміолог Хмельницької області Олександр Мирний: «Рани рясно, під великим струмом води, якщо є така можливість, промити з милом. І потім краї рани обробляються 70-% спиртом або 5% настоянкою йоду. Від цього залежить 90% успіху в профілактиці сказу саме серед людей, а не у використанні імунобіологічних препаратів».