Інклюзивна освіта у Хмельницькому: ситуація і перспективи

Останнім часом активно обговорюється питання інклюзивної освіти. Про це йдеться і у програмі розвитку освіти. Та розв’язання проблеми не таке просте, як хотілося б.

У нашому суспільстві ставлення до інклюзивної освіти неоднозначне. Можливо, тому, що не всі знають, що таке аутизм.

То що ж це таке? І чому важливо не сторонитися дітей із таким діагнозом, а навпаки, змалечку допомагати соціалізуватися? За визначенням: аутизм – це розлад розвитку нервової системи, що характеризується порушенням соціальної взаємодії. Діти-аутисти уникають спілкування та болісно переживають усяке порушення повсякденного розпорядку. Та їхній інтелект доволі часто досягає рівня генія. Їм змалечку необхідно приділяти особливу увагу та посилено займатися розвитком такої дитини.

Юлія Барабаш, педагог-дефектолог ДНЗ №45 міста Хмельницького розповідає:
– У дітей-аутистів порушена в основному комунікативна сфера, проблема із емоційно-вольовою сферою, і звісно соціалізація. Ні в якому разі ці діти не агресивні, вони також хочуть спілкуватися, як і усі інші. Але проблема в тому, що ми ще не вміємо з ними спілкуватися.

Наталя Пінчук не з чуток знає про аутизм. Її син має саме цей розлад. Про діагноз батьки хлопчика дізнались, коли йому було лише чотири роки. Пані Наталя згадує, що коли встановили діазног, певний час  лікарі не говорили нічого, тому що дитина розмовляла. Вона контактувала. Але все одно були проблеми, які не виправлялось, ставало все гірше.

Пані Наталя зізнається, знайти кваліфікованого спеціаліста на той час було важко. Тож батьки, чиї діти також мали аутизм, почали самотужки вивчати недугу та займатися зі своїми дітьми. Наразі хлопцю 16 і він навчається у звичайній школі.

Мама для нього як асистент. Важко дитині починати взаємодіяти в цьому віці. І мамі теж важко: вона може бути дуже гарним педагогом, але  емоції, відчуття…

Налагодити спілкування з дітьми-аутистами, кажуть їхні батьки, можливо, якщо в звичайних освітніх закладах запровадити спеціальний супровід. Аби разом із вчителем працювала людина з відповідною освітою і допомагала адаптувати дитину з аутизмом. Саме цього і домагаються батьки таких дітей в обласному центрі.

Педагог-дефектолог Юлія Барабаш таку позицію батьків підтримує. Каже – інклюзивна освіта вже успішно практикується у дошкільних навчальних закладах міста. Вона сама працює із дітками-аутистами і наголошує, до кожної дитини потрібний особистий підхід. Супровід таких дітей потрібен. Питання в іншому –  хто буде займатися цим?

Із відповідним проханням  батьки дітей-аутистів й звернулись до міської влади. Там їхню проблему почули та пішли назустріч.

Однак Роман Миколаїв , директор Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради, зазначив, що
в програмі розвитку освіти закладені кошти на введення штатних одиниць асистентів, але в усіх школах фінансової можливості ввести таку посаду немає…

Та розв’язання однієї проблеми створює іншу. За умови відкриття у всіх школах Хмельницького посад педагогів-дефектологів постане питання, звідки брати відповідних фахівців? Адже в краї таких спеціалістів готують лише в одному виші.

Детальніше у сюжеті:

Джерело: “Поділля центр”