Як виглядає чоловічий рай у Хмельницькому
Бутса Андрія Шевченка, футболка з підписом Анатолія Тимощука та оригінальні фото Валерія Лобановського. У Хмельницькому діє єдиний на Поділлі музей футболу. Тридцять квадратів, така його площа, від підлоги до стелі заповнені футбольною атрибутикою. Усе підібрано дбайливо та зі смаком. Щоправда, для містян відвідини музею поки що недоступні.Можливо, так виглядає чоловічий рай. Так про єдиний на Поділлі музей футболу писало одне з газетних видань міста. А почалося усе більше тридцяти років тому, тоді ж бо народилася ідея створення такої колекції.Розпочалося усе з маленької колекції, яка, до слова, жила у пана Олександра вдома. З часом колекція поповнювалася і у домашніх стінах їй стало затісно. Тоді і перебралися сюди. Тридцять квадратів, така площа музею, від підлоги до стелі вщент заповнені футбольною атрибутикою.Коли заходиш у музей – не знаєш куди дивитися, від усього просто розбігаються очі. Спочатку, навіть, і не помічаєш окремих експонатів і лише з часом усе стає на свої місця. Кожен сантиметр цього музею облаштовано дбайливо, а кожен елемент підібрано з любов’ю та смаком. Бутса Андрія Шевченка, футболка з підписом Анатолія Тимощука та оригінальні фото Валерія Лобановського – кожен атрибут ніби підкреслює та доповнює один одного і без нього загальна картинка, здається, не була б такою цікавою.Щоправда, для містян відвідини музею поки що недоступні. Справа, у певних незручностях та незначній площі. Тобто, об’єктивно екскурсії тут поки що неможливі.На тридцяти квадратах, каже пан Олександр, далеко не все, що хотіли би показати. Багато експонатів залишилися вдома та й нові прибувають ледь не щодня. Тому, сподівається, незабаром переїде у нове, більш просторе приміщення. Тоді і відвідини музею стануть доступними для кожного містянина. Нині ж у музей шукають футболки місцевих футбольних клубів. Вони, каже засновник, прекрасно поповнять колекцію футбольної атрибутики.Подробиці – у сюжеті каналу Ексклюзив
Автор: Тетяна Новак Можливо, так виглядає чоловічий рай. Так про єдиний на Поділлі музей футболу писало одне з газетних видань міста. А почалося усе більше тридцяти років тому, тоді ж бо народилася ідея створення такої колекції.
Розпочалося усе з маленької колекції, яка, до слова, жила у пана Олександра вдома. З часом колекція поповнювалася і у домашніх стінах їй стало затісно. Тоді і перебралися сюди. Тридцять квадратів, така площа музею, від підлоги до стелі вщент заповнені футбольною атрибутикою.
Коли заходиш у музей – не знаєш куди дивитися, від усього просто розбігаються очі. Спочатку, навіть, і не помічаєш окремих експонатів і лише з часом усе стає на свої місця. Кожен сантиметр цього музею облаштовано дбайливо, а кожен елемент підібрано з любов’ю та смаком. Бутса Андрія Шевченка, футболка з підписом Анатолія Тимощука та оригінальні фото Валерія Лобановського – кожен атрибут ніби підкреслює та доповнює один одного і без нього загальна картинка, здається, не була б такою цікавою.
Щоправда, для містян відвідини музею поки що недоступні. Справа, у певних незручностях та незначній площі. Тобто, об’єктивно екскурсії тут поки що неможливі.
На тридцяти квадратах, каже пан Олександр, далеко не все, що хотіли би показати. Багато експонатів залишилися вдома та й нові прибувають ледь не щодня. Тому, сподівається, незабаром переїде у нове, більш просторе приміщення. Тоді і відвідини музею стануть доступними для кожного містянина. Нині ж у музей шукають футболки місцевих футбольних клубів. Вони, каже засновник, прекрасно поповнять колекцію футбольної атрибутики.
Подробиці – у сюжеті каналу Ексклюзив