Чи загрожує Хмельницькому протезному заводу приватизація, і чому там простоює обладнання за 2,5 мільйона доларів

Громадськість міста зацікавилась долею Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства. Містом ширяться чутки, що його збираються приватизувати, тому не використовуються наповну потужності виробництва. Крім того, як вважають активісти, керівництво протезного заводу приховує інформацію про дороговартісне обладнання, яке придбали ще сім років тому і не використовують.

Як зазначив один із активістів Анатолій Савчук, про це обладнання він дізнався випадково. За його словами,  техніку придбали за понад 2,5 мільйона доларів, але для роботи не використовують. А це могло б покращити справи підприємства, якому все важче конкурувати з приватниками.

«В період війни це назвати інакше як «зрадою» не можна. В області багато військових частин, на жаль, багато воїнів отримують поранення під час бойових дій. Де, як не в рідній області, проводити лікування, реабілітацію і протезування земляків? Але без розвитку підприємства ці всі заходи ні до чого не призведуть. Чому керівництво не хоче розширювати виробничу базу, це для мене питання», – сказав Анатолій Савчук.

Директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Світлана Лукомська запевнила, що приватизація підприємству не загрожує. Вона «особисто контролюватиме і захищатиме завод». Директор Хмельницького ДЕПОП Ігор Ліщук пояснив, чому не використовували це обладнання. Як виявилося, 7 років тому на обладнання виділили з держбюджету понад 2,5 мільйона доларів. Тендер виграла фірма з Житомира. Однак на ньому добре «нажилися», адже придбали не нове, а вживане, справою зайнялися правоохоронці. Слідство визнало техніку речовим доказом і її не могли використовувати.

«Суд поставив крапку вже в цій справі у 2016 році. За його рішенням, обладнання повернули на підприємство. Його запустять у виробництво, згідно з вимогами закону. Не потрібно на цьому питанні спекулювати, бо вже розказують, що воно робить «наліво» продукцію. Ми виконуємо державне замовлення. Звертаю увагу, що підприємство виготовляє взуття, скільки замовляє держава», – заявив Ігор Ліщук.

За його словами, зараз на підприємстві працює комісія, триває інвентаризація обладнання. Заводу справді необхідна допомога громадських організацій. Думати про роздержавлення неможливо, оскільки більшу частину прибутку завод віддає як дивіденди державі.

«Прибуток у 2014 році в нас склав один мільйон 961 гривню, дивідендів ми сплатили 15 відсотків – це 222 тисячі, а торік вже було75 відсотків дивідендів на 3 мільйони 134 тисячі доходу. Приватники дивідендів не сплачують і можуть на ці кошти розвиватися, а за що розвиватися нам?», – сказав Ігор Ліщук.

Поспілкувавшись,  громада і керівництво підприємства спільно прийняли рішення з громадських діячів створити робочу групу щодо вивчення стану справ на заводі, а також сформувати громадську раду при підприємстві, аби разом дбати про його розвиток.

Схоже

Бактеріоносійство – епідеміологічно небезпечне явище. Воно є різновидом інфекції, за якої організм людини містить в собі збудника (бактерій), виділяє його в зовнішнє середовище, але не має характерних клінічних проявів. За словами лікарів, людина, заражена інфекцією, може бути власником збудників черевного тифу, паратифів, сальмонельозу, дизентерії, дифтерії, стрептококів, стафілококів, навіть не знаючи про це. Найчастіше бактеріоносійство виникає […]

Протягом 2018 року в Хмельницькому значно зросла захворюваність на гострі серозні менінгіти. За повідомленням Хмельницького обласного лабораторного центру МОЗ України, протягом восьми місяців поточного року в області спостерігається зростання захворюваності вдічі. Цьогоріч зареєстровано вже 16 випадків небезпечної недуги – 10 випадків серед дітей та 6 випадків серед дорослих. У серпні – вересні 2018 року до […]

Новий випадок ботулізму трапився в обласному центрі. Цього разу хвороба підкосила 69-річну хмельничанку. Причиною недуги стала самостійно засолена морожена риба, придбана господинею 29 серпня. За деякий час відвідавши страви, жінка навіть не одразу зрозуміла, що захворіла. Попри розлад шлунку, нудоту, головокружіння до медиків вона не зверталася. «Лише 3 вересня хвора викликала бригаду швидкої, яка доправила […]