Новини
Події

Хмельничани познайомилися з невідомими боями УНР та новою книгою Сергія Коваленка

Авторський проект Лори Підгірної «Літературний туризм» знову у м. Хмельницькому. На літературне побачення до хмельничан завітав Сергій Станіславович Коваленко, креативний директор Видавництва “Стікс”, історик, письменник, видавець.

Книги Видавництва “Стікс”, як кажуть видавці, – гарні ліки від москвофільства, яким, на превеликий жаль, ще й досі уражене наше фантасмагорійне суспільство.

Гостям центральної бібліотеки, які свій вікенд вирішили провести у краєзнавчо-літературному напрямку, Сергій Коваленко запропонував розмову на тему «Легендарні невідомі бої армії УНР» та презентацією своєї книги «Чорні запорожці. Історія полку».

Історія сторічної давнини, котра безпосередньо стосується Хмельниччини, зацікавила місцевих краєзнавців, військових, які прийшли на зустріч.

Відповідаючи на запитання, Сергій Станіславович розповів: «Історією зацікавився з дитинства, проте не планував пов’язувати з нею майбутню професію. Але те, що  багато історичних фактів і надалі замовчуються, змусило зайнятися дослідницькою та видавничою діяльністю, щоб розповідати про національно-визвольний рух. Основна мета – доносити правдиву інформацію українцям, щоб не допустити нових помилок, адже історія знову повторюється».

Коротко про «Чорні запорожці. Історія полку»:

«12 січня 1919 року частини Сірожупанної та 9-ї дивізій (всьго – близько 450 бійців) Армії Української Народної Республіки (УНР) після 3-денних запеклих боїв з московськими загарбниками змушені були залишити Чернігів. З боку Москви на Чернігів наступ вели Богунський (командир – Микола Щорс) і Таращанський (командир – Василь Боженко) полки (всього – близько 2000 бійців). Чернігівський губернський комендант УНР полковник Потап Бондаренко доповідав у Київ: “Настрій селян навколишніх сіл у зв’язку з наступом… набував дуже нервового характеру, ставлення до військ Директорії (Армії УНР, – С.К.) ставало дедалі ворожим, а в деяких селах траплялися випадки виступів селян проти наших роз’їздів”.

У цей час Запорозький корпус (командувач – Петро Болбочан) Армії УНР з боями відступав від Харкова на Полтаву. З фронту його тисли московські війська, а з тилу – селянські повстання проти УНР.
Бійці Армії УНР масово дизертирували і бігли на села ділити землю, яку московські загарбники обіцяли у селян не відбирати. Армія УНР танула на очах не так від втрат у боях, як від дизертирства.
Голодомор 1932-1933 років ставав чимдалі невідворотнішим. Його з ентузіазмом, достойним інших застосувань, наближали самі ж українці.

Проте були й інші серед них. Ті, які на чолі із Симоном Петлюрою зі зброєю в руках вперто боронили свою УНР».

Про ці та інші події йдеться в книгах Сергія Коваленка «Чорні Запорожці: історія полку», 2-ге видання якої нещодавно побачило світ, та «Похід Запорожців на Донбас і Крим: рік 1918» (готується до друку), а також у книзі Видавництва «Стікс» «Протистояння» (автор – Олександр Бондаренко).

Незабаром книга «Чорні запорожці. Історія полку» буде на полицях  бібліотеки, повідомляють у Хмельницькій ЦБС.

Нагадаємо, що в рамках проекту “Літературний туризм” у бібліотеці побували Наталка Михно, Сергій Синюк, Боісіда, Богдан Коломійчук.

Автор: Алла Самойленко