Як історію Проскурова розказують старі листівки

Старі поштові листівки із зображенням вулиць давнього Проскурова дають можливість дізнатися про історію рідного міста. Що саме поштівки говорять людям, які їх вміють слухати, дізнавались хмельничани вчора, 3 березня, у книгарні «Є». Проект «Проскурів на старих листівках» презентували дослідники Сергій Єсюнін і Дмитро Казанцев.

«Саме завдяки поштовим карткам ми можемо дізнатися невідомі історичні деталі про місто. Бачимо архітектуру та інше. Навіть вивіски над магазинами можемо прочитати – це важливо для дослідників та істориків. Там цікава інформація, я до прикладу, використовував їх при написанні своїх книг. Листівки дають можливість дізнатися історію нашого міста, якої фактично тривалий час майже не було. Якщо взяти 20 років тому книгу про Хмельницький, то висвітлювався лише радянський період: скільки заводів побудували, як місто зросло. На давню історію відводили лише кілька сторінок, і показували її в руслі «боротьби з капіталізмом», – розповідає Сергій Єсюнін.

Дослідники намагалися з’ясувати, скільки таких поштових карток було в Проскурові. Вдалося нарахувати 36 різновидів. Серед поштівок є малюнки, фотографії та навіть реклама. Часто, щоб вони виглядали святково, зображення розмальовували фарбами вручну.

«Фактично на них немає датування, лише по поштовому штемпелю можна дізнатися дату. Є лише нюанси, які дозволяють приблизно датувати. От на одній із таких поштових карток ми бачимо телеграфні й електричні стовпи. Відомо, що електрика в місті з’явилася 1911 року, побудували електростанцію. Тож можна чітко сказати, що ця поштівка вийшла вже після 1911 року», – додає історик.

Як він розповідає, на старих поштових картках видно, що будинки деякі фактично не змінилися. Чітко відомо, що 1880 року у місті з’явилася перша фотографія. Потім стало дуже модним фотографуватися і видавати фотолистівки.

«Що цікавого ще у цих дореволюційних фотографіях, що вони дуже якісні і практично в незмінному вигляді збереглися до нашого часу. Я думаю, що у світлини стільки вкладали срібла, що вони наче вчора лише вийшли», – каже Дмитро Казанцев.

Дослідники пояснюють, що ці листівки з фотографічним зображенням дають змогу побачити, як змінювалося місто. На одній з таких, до прикладу, бачимо рівчаки обабіч вулиці. Чому – бо в місті не було каналізації. Вона з’явилася вже у середині 1920-х років. У рівчаки виливали всі нечистоти, і вони текли в Південний Буг. Щоб дійти до будинку, доводилося йти по містках. Крім того, оббивали ці рівчаки стовпами, щоб в них не падали візники. Були і трагічні випадки, коли впав у рівчак і втопився поліцмейстер. З інших фото видно, що рівчаків вже немає, отже містом їздила спеціальна підвода з бочками, куди зливали нечистоти.

На сьогодні, зазначив Сергій Єсюнін, історики випустили вже два наклади комплектів поштових листівок із зображеннями давнього Проскурова. Завдяки їм можна подивитися як змінювалося місто, як розвивалося. Усіх, кого цікавить ця тема, запрошують долучитися до клубу «Проскурівський колекціонер» та приєднатися до нього в соцмережах.

Схоже

З  нагоди 80-річчя утворення Хмельницької області в населених пунктах краю за ініціативи Хмельницької обласної бібліотеки для дітей імені Т.Г.Шевченка та Хмельницького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді проводиться квест для дітей “Відома і невідома Хмельниччина”. Метою квесту: сприяння популяризації краєзнавчої літератури, творів письменників Хмельниччини серед читачів-учнів та вивченню ними історії краю, його культури, звичаїв, […]

Хмельничан та гостей міста пропонують чотири дні провести у компанії вітчизняних акторів та режисерів. З 14  по 17 вересня у кінотеатрі імені Шевченка пройде фестиваль глядацького українського кіно OBRIJ KINO FEST. Захід в Україні проводять вперше. На фестивалі будуть представленні фільми різних жанрів, від комедії до драми, і все вітчизняного виробництва. Джерело

У шепетівській дитячій міській бібліотеці ще на початку літа виникло закономірне питання: що бібліотечні працівники  можуть зробити  для того, щоб дитина цілими днями не просиджувала біля комп’ютера чи телевізора? І тому колектив вирішив виходити у двори багатоповерхових будинків, влаштовуючи ось такі «читаючі дворики» – переважно у віддалених від бібліотеки  багатоповерхових будинках. Маленькі читайлики, їхні батьки та […]