Попри те, що сьогодні аграрні розписки вже  використовуються сільгоспвиробниками ряду українських регіонів, дрібні господарства не завжди можуть ними скористатися. На заваді стають об’єктивні причини, щоправда, більшість із них уже зараз перебуває в стадії вирішення. Що ж до решти, то очікується, що вони будуть усунуті вже невдовзі.  Успішність реалізації проекту аграрних розписок, який стартував 2014 року і на сьогодні охопив 8 регіонів, засвідчує офіційна статистика. Згідно з нею, на середину березня поточного року вже видано 86 аграрних розписок на загальну суму понад 716 млн. гривень. Кредитна інновація зацікавила не лише аграріїв, але й постачальників матеріально-технічних та фінансових ресурсів. Їх кількість неухильно зростає. Що важливо: просуванню нового інструменту кредитування всіляко сприяють місцеві органи влади, а на центральному рівні – Міністерство аграрної політики та продовольства та Міністерство юстиції. Всі разом вони докладають зусиль, аби набутий досвід кредитування за аграрними розписками невдовзі поширити на всю Україну. Аграрні розписки особливо успішно зарекомендували себе при кредитуванні середніх сільгоспвиробників та більших за розмірами господарств. І ті, й інші впродовж останніх років демонструють успішну роботу, мають хороший досвід господарювання, вони зуміли за попередній час сформувати достатньо міцну матеріально-технічну базу, освоїти сучасні технології вирощування культур. Вони також досить упевнено почуваються на аграрних ринках, розбираються в їх особливостях та в тонкощах сучасного менеджменту. Все це забезпечує успішність роботи таких господарств і їх перспективність у налагодженні співпраці з постачальниками матеріально-технічних та фінансових ресурсів. Дещо в іншій ситуації нині перебувають дрібні фермери. Вони не завжди володіють достатніми кадровими, фінансовими, матеріально-технічними ресурсами. Багато з них лише починають свою діяльність, тож не мають достатнього досвіду, а заразом – і реноме. А кредитори лише починають вивчати цей сегмент і продумувати механізми роботи з ним. Але  саме малі фермерські господарства найчастіше потребують кредитування, і особливо в пікові періоди, які припадають на польові роботи. Тому зацікавлені в швидкому отриманні потрібних їм ресурсів.

Керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексій Омеляненко стверджує, що питання обмеженості доступу дрібних сільгоспвиробників до аграрних розписок зараз активно вивчається і розробляються механізми його вирішення.

З 1 лютого поточного року до роботи з аграрними розписками приступив OTP Bank. І спеціально для цього він розробив проект «Агро-Фабрика». В його рамках ця фінансова установа вже оформила 3 аграрні розписки на Хмельниччині. Загальний обсяг кредитування за ними перевищить 3 млн. грн.  Наразі і кредитори, і позичальники мають спільними зусиллями відпрацювати взаємовигідні механізми кредитування.  Банки розуміють, що необхідно працювати саме з цим сегментом – середнім та дрібним фермерством. Відповідно банки адаптуватимуть свою систему, кадрові ресурси для того, щоб мати безпосередні контакти з цими аграріями. Тому і ті, й інші будуть змушені рухатися назустріч один одному. На думку Олексія Омеляненка, цьому процесові сприятиме також загострення конкуренції на аграрному ринку. Зацікавленість до нього демонструють не лише надавачі фінансових, але й матеріально-технічних позик, трейдери. Вони більше зважатимуть на інтереси сільгоспвиробників, у тому числі, й дрібних, та підлаштовуватимуться під їх потреби. Олексій Омеляненко також не виключає можливості залучення під аграрні розписки фінансових ресурсів кредитних спілок. Зазвичай вони обслуговують саме малоземельних фермерів. «Ми вже говорили з кредитними спілками, і вони вже розглядають можливі перспективи такого фінансування, – зазначив він. – Згідно із законодавством, вони можуть працювали лише з фінансовими аграрними розписками. Використати цей інструмент було б великим плюсом і для кредитних спілок, і для позичальників їхніх коштів». Звісно, питання співпраці сільгоспвиробників з кредитними спілками у рамках проекту аграрних розписок наразі розглядається як подальша перспектива.

За матеріалами круглого столу у м.Суми 17 березня 2017 року.