Безкінечні грані творчості хмельницької художниці Надії Борецької

Небагато є серед творчих людей таких, чий талант проявляється та реалізовується не в одній, а декількох площинах. Художниця Надія Борецька, знана не лише в Україні, а й за її межами, одна з них. Хмельничани, які завітали на виставку-вернісаж «Пісня Надії», влаштований з нагоди ювілею мисткині, змогли зайвий раз у цьому переконатися. Або дізнатися про це вперше.

Світла простора виставкова зала Хмельницької дитячої школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва вмістила в собі все, що можна назвати здобутком майстра. Тут і картини (живопис та графіка), твори з художнього розпису тканини та виконані з природних матеріалів, ляльки-мотанки, авторські ляльки та інші іграшки, роботи в стилі «печворк». Здебільшого, звісно, впадають в око відвідувачам картини – багаті на фарби та закладений у них глибокий сенс. Кожна картина – окрема історія, розказана майстром. Портрети та натюрморти, фантастичні сюжети та життєві історії – кожна робота змушує затриматися біля неї, аби спробувати зануритися в світогляд художниці, зрозуміти, яку думку хотіла донести вона до людей.

Але не тільки творчі роботи притягували погляди відвідувачів вернісажу. Десятки фото, розміщених на стендах, – вся історія життя Надії Борецької, яка промайнула перед очима хмельничан, які завітали на виставку. За словами художниці, вона відкрилася поціновувачам свого таланту так, ніби запросила їх до себе в гості.

За словами Надії Борецької, вона ніколи не відмовляла собі в здійсненні мрій, ніколи не зупинялася, коли хотілося спробувати щось нове. І напевно, саме тому такими численними гранями виграє творчий доробок художниці. «Мені хотілося створювати одяг – і ми зі студентами робили такі фантастичні речі, які займали всі перші місця на всіх фестивалях, на яких ми тільки хотіли»,  – відзначила мисткиня. І порадила присутнім чинити так само: малювати, писати, робити щось, що збагачуватиме душу, дбати не лише про матеріальне, а й про духовне. Бо треноване тіло – ніщо, коли душа порожня.

Ще одна частина вернісажу – роботи сина художниці, Вадима Піщерського, з роботами якого також обізнані хмельничани, адже виставлялись разом з творами матері він почав, ще будучи студентом Львівської академії мистецтв, у 2012 році. Його роботи лаконічні і, на перший погляд, не надто яскраві, принаймні, твори останнього періоду, але молодий художник цілеспрямовано шукає власний шлях у мистецтві, прагнучи сказати своє слово. Полотна Вадима Піщерського наповнені глибоким змістом, їх потрібно довго роздивлятися, занурюючись в уявний світ, в якому живуть герої його творів.

Переглянути виставку робіт Надії Борецької та Вадима Піщерського можна у виставковій залі Хмельницької дитячої школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва (вул. Проскурівська, 65)

Схоже

Захід відбувся вчора в літературно-меморіальному музеї Миколи Островського. Під час презентації також відбувся показ етнічного одягу з колекції “Гуцульська рапсодія”, яку представили учениці Шепетівської дитячої художньої школи. У колекції “Гуцульська рапсодія” втілена інтерпретація національного гуцульського костюму в більш сучасне бачення з незвичайними силуетними формами. Ця колекція обійшла величезну кількість конкурсів та фестивалів, була показана у 4 […]

У «Галереї на Проскурівській» відбулося відкриття виставки «ЛОКАЛІТЕТИ» Дієві особи – художники різного віку та місця проживання, народжені в Хмельницькому, які люб’язно надали свої роботи до експонування. Виставка – добірка документів, начерків, реконструктів та інших мистецьких жестів, в яких художники окреслили свій суб’єктивний погляд в просторі міста і часу. Хмельницький – місце дислокації, вимушеної/невимушеної, тут […]

У сквері біля сувенірного містечка, що в Старому місті, музейники провели консерваційне накриття над пам’яткою археології – саме там, де раніше дослідники розкопали найдавнішу кам’яну бруківку в Україні. Мощення з вапнякових плит лежало під ребровою бруківкою ХІХ століття. У щілинах між ними фахівці підрозділу ДП НДЦ ОАСУ Інституту археології НАН України і Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції […]