Теорія «засклених» вікон по-хмельницьки

Як сказано в метафоричній теорії розбитих вікон – якщо в під’їзді залишити незаскленим розбите вікно, то через деякий час з’являться нові розбиті вікна. У нашій країні доцільнішим є доведення цієї теорії «від супротивного». Дуже вже в нас багато цих  «розбитих вікон». Це й наша вічна проблема з дорогами, комунальним господарством, освітою та всім іншим. І якщо хтось у нас почне «вставляти скло», то, згідно з цією теорією, почнуть з’являтись інші «засклені» вікна і поступово наш «під’їзд» стане зразковим.

Наприклад, в одному багатоквартирному будинку у Хмельницькому в першому  під’їзді люди зібрались і поставили нові вхідні двері. Через два тижні нові двері стояли вже і в двох сусідніх під’їздах, ще за тиждень всі під’їзди будинку були з новими вхідними дверима. Наступного року та сама історія повторилась із клумбами перед під’їздами. Теорія діє та дозволяє використовувати себе і в більш глобальних масштабах.

Запустити в дію цю теорію в сфері благоустрою нашого міста вирішила компанія-забудовник ЖК «СпортСіті». Не обмежуючись лише територією виділеної їм земельної ділянки, у компанії взялись за облаштування і прилеглої території по всьому периметру власного будівництва. Неприглядні хащі і давно замулений водовідвідний канал в самому центрі нашого міста повинні перетворитись на справжню оазу. Канал уже розчищається і відновлюється природний рух води, що не дасть їй застоюватись. На берегах каналу буде облаштовано набережну та висаджено велику кількість дерев та декоративних кущів. Саме будівництво, за задумом, повинно гармонійно вписуватись у природне навколишнє середовище. Уже зараз ведеться спорудження ділянки зеленої зони, як прикладу наступного благоустрою, щоб хмельничани мали можливість побачити, як буде виглядати територія навколо будівництва після його завершення. І в громадськості ще є достатньо часу, щоб надати свої пропозиції по облаштуванню цієї території. Забудовник завжди був відкритим до думки мешканців міста, оскільки сам зацікавлений в задоволенні найширшого кола їхніх потреб.

Найголовніше ж у цій справі те, що жодними технічними умовами чи іншими документами ніхто не зобов’язував компанію-забудовника до такого розвитку прилеглої території. Лише власна ініціатива та розуміння того, що Хмельницький повинен постійно ставати кращим. Дуже хочеться, щоб цей приклад став не останнім у нашому місті, а поширювався все далі і далі, а теорію розбитих вікон у нас вивчали, наприклад, під назвою «Теорія хмельницького благоустрою».