«Він живий, мені Бог допоможе його знайти», – дружина офіцера зниклого у зоні АТО

Третього червня, поблизу населеного пункту Золоте Луганської області,  українська розвідувальна група натрапила на засідку. Командир спец призначенців 35-річний підполковник Олександра Бойко отримав кульові поранення. За офіційною версією, бійці не змогли винести офіцера з поля бою. Від отриманих вогнепальних поранень Олександр загинув.

• Я востаннє телефонувала Олександру ввечері 2 червня. У нього був сумний голос. Наступного дня мені зателефонували і сказали, що Олександр загинув. Я зв’язувалася з хлопцями, котрі того дня ходили з ним у розвідку. Кожного дня мені розповідали різні версії. Перший раз розповіли, що до нього підповз санінструктор і наложив джгут на ногу. Іншим разом повідомили, що санінструктора не було. На третій раз сказали, що його намагалися винести з поля бою, але не змогли, розповідає дружина Олександра Світлана Бойко.

5 червня дружині повідомили: тіло Олександра по той бік фронту у морзі. З хвилина на хвилину його мають міняти на двох живих сепаратистів. Жінці казали готуватися до похорон.

• А вже наступного дня командування повідомило: тіла немає ні у наших, ні у сепаратистів, ні у на полі бою, – втираючи сльози каже Світлана. – Як же таке може бути? Він живий, я відчуваю це. Ми втрачаємо час.

Олександр Бойко 10 років служив у восьмому полку спеціального призначення. Останні 2 роки ніс службу Івано-Франківську, в окремому загоні спецпризначення. У зону АТО це вже його п’ята поїздка.

• Олександр був чесний, непідкупний і відданий своїй справі, – продовжує Світлана. – Я не можу нікого звинувачувати але, можливо, він знав якусь інформацію і через це став комусь не вигідний.

Івано-Франківське керівництво Олександра від коментарів відмовляється. Мовляв телефоном такої інформації надати не можуть.

За словами дружини Олександра, із тих крихт інформації, яку їй вдалося здобути відомо, що її чоловіка намагалися винести з поля бою. З чоловіка зняли усю амуніцію, але покинули його на пів дороги. А вже 5 червня телефон Олександра зареєстрували у «Вайбері» по той бік фронту. Однак досвідчений розвідник навряд чи йшов на завдання із телефоном.

• Я звертаюся до всіх небайдужих людей, до усіх спецслужб які знаю, і про які навіть не чула: повернуть мені чоловіка, а дитині батька, – каже Світлана Бойко. – Якби він був у сепаратистів, вони б давно склали йому ціну. За живого чи мертвого. Я не відчуваю його смерті. Знаю, він живий. Мені Бог допоможе його знайти.

Олександр та Світлана разом виховують 7-річну доньку Катю.

Телефон Світлани Бойко: 067-59-59-235