На Хмельниччині під загрозою руйнування музей Анни Ахматової

Одна з нечисленних  культурно-мистецьких пам’яток Хмельниччини під загрозою руйнування: у Слобідці-Шелехівській, що на Деражнянщині, у жахливому стані нині музей Анни Ахматової.

 

Ті, хто відвідував його 10-20 років тому, сьогодні без гіркого смутку не зможе залишити колишню садибу родини Вакарів — тітки видатної поетеси. Те, що впродовж десятиліть у цій старій глинобитній хаті не робилося капітального ремонту, дається нині взнаки. Стеля майже обвалюється, стіни у тріщинах на всю висоту дому… Щодо експозиції музею, виникає враження, що експонатів дедалі меншає. Зокрема, з-понад 50 книжок-мініатюр, котрі подарувала музею відома ахматівка, професор Вінницького педагогічного університету Смолякова (на жаль, уже покійна), виставлені лише півтора десятка цих унікальних видань. Де ж інші? Символічним виглядає експонат з часів перебування тут самої Анни Ахматової — стілець: подряпаний, роздертий… Таким навіть століття тому він не був…
Втратив привабливість і зелений куточок навколо бюста-пам’ятника поетеси. Задуманий свого часу як історичне відтворення її епохи: чавунні лавки, огорожа, ліхтар — з петербурзьких вулиць, має нині занедбаний вигляд. Лавки потребують фарбування, знаменитий ліхтар повністю закривають височезні туї…
Дивує і рівень проведення екскурсії. Забутою залишилася власне історія створення музею: дослідження деражнянських краєзнавців, благодійна ініціатива натхненника Євгена Лінда, активність працівників культури, допомога обласної влади, зусилля громадськості району й міста Хмельницького, участь шанувальників творчості Анни Ахматової з інших регіонів країни… Портретна галерея видатних сучасників поетеси: Булгаков, Блок, Єсенін, Пастернак, Цвєтаєва чомусь гід поєднала одним жанром — акмеїзм, хоча вони були представниками різних мистецьких течій.
Споглядаючи сьогоднішнє жалюгіддя музею, виникає запитання: чи доживе він до свого 30-ліття через два роки і чим пишатиметься надалі Хмельниччина, і так небагата культурно-мистецькими пам’ятками та музейними об’єктами? Схоже, ні обласному управлінню культури, туризму і релігій, ні обласній владі взагалі, ні численним громадським об’єднанням ця майже забута установа вже не потрібна і не важливо, на чию честь і пам’ять була створена: Анни Ахматової чи Ганни Горенко.

Володимир РАЗУВАЄВ для газети Проскурів
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО

 

Схоже

Любомир Мельник, найшвидший у світі піаніст та композитор українського походження, вперше завітає до обласного центру в рамках світового туру, приуроченого до його 70-річчя.  Ще на початку 80-х піаніст Любомир Мельник розробив власну нотацію і техніку гри надшвидких арпеджіо (звану «безперервною музикою»), написавши безліч творів з її використанням. Оскільки мало хто може виконати його твори, Любомир виступає сам, […]

За майже 90-річну історію обласного театру ім. М. Старицького комедії видатного англійського драматурга жодного разу не мали втілення на сцені. Тож для театру це дуже важливий та хвилюючий крок. Саме тому актори, режисер-постановник Дмитро Гусаков, головний художник театру Олександр Долоянц, який розробив декорації для вистави, та весь творчий колектив запрошують хмельничан на прем’єру “Приборкання норовливої”. […]

В експозиції «Самчиківський розпис – диво Хмельниччини», яку днями презентували у музеї історії міста, зібрали понад три десятки робіт п’ятьох майстрів. Самчиківський розпис, відродження якого почалося у середині минулого століття, іноді порівнюють з петриківським, хоча на думку мистецтвознавців, робити це неправильно. Петриківські візерунки – делікатні та деталізовані. Самчиківський же розпис, за словами самих художників, відрізняється […]