Мати-героїня з Хмельниччини Ольга Антонюк відсяткувала віковий ювілей

Сто років для світу – маленька крихта у просторі часу, сто років для людини – майже вічність. Першого липня  100-річний ювілей відзначила жителька села Подільське Летичівського району Антонюк Ольга Йосипівна.

До  жінки завітали діти, внуки, правнуки, праправнуки та інші близькі люди і гості, аби вручити подарунки та побажати усіляких гараздів та вручити подарунки. Приємні музичні вітання довгожителька приймала від гурту «Намисто», Руднянського сільського клубу.

Попри поважний вік, усі вітання Ольга Йосипівна приймала особисто: у свої 100 років ця чарівна жінка живе і обслуговує себе сама, опікуються нею діти, які приїздять по черзі, кожного дня до її оселі  заходить соціальний працівник Галина Володимирівна, з котрою ювілярка  багато років  працювала разом.

Для своїх рідних ювілярка залишається душею та берегинею роду.  Народилася Ольга Йосипівна 1 липня 1917 року у сільській сім’ї Іщука Йосипа Григоровича та Шевчук Олександри Платонівни у селі Заріччя (пізніше Чубарове, Сталіно) Кам’янець Подільської області. Зараз це село Подільке, Летичівського району Хмельницької області.

У 1934 році вийшла заміж за Антонюка Саву Михайловича, з яким народили, виростили та виховали п’ятеро дітей: Ганну, Євдокію, Анатолія, Володимира та Марію. Жінка  виховала своїх дітей порядними, освідченими людьми. Всі, закінчивши середню школу, одержали гарну освіту. Анатолій – науковець, був доцентом Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ та Вінницького державного аграрного університету, зараз пенсіонер. Володимир також науковець, доцент Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова. Ганна та Євдокія – працівники торгівлі, а Марія  – лікар-стоматолог.

За сто літ Ольга Йосипівна пережила багато. Все життя добросовісно працювала в колгоспі, в ланці, на фермі. У житті мала багато важких випробувань: непоправний біль втрати найрідніших людей (чоловіка та доньки), важкі недуги близьких, воєнні роки та голод. Але постійно жила з вірою та сподіваннями на те, що Бог завжди допоможе й підтримає у важкі хвилини й щирою молитвою просила у Всевишнього спасіння й підтримки.

Має ювілярка почесне звання та нагородний знак «Мати – героїня», нагороджена також медаллю «Захисник вітчизни».

Секретом свого довголіття довгожителька вважає наполегливу працю й віру в Бога.