Мати-героїня з Хмельниччини Ольга Антонюк відсяткувала віковий ювілей

Сто років для світу – маленька крихта у просторі часу, сто років для людини – майже вічність. Першого липня  100-річний ювілей відзначила жителька села Подільське Летичівського району Антонюк Ольга Йосипівна.

До  жінки завітали діти, внуки, правнуки, праправнуки та інші близькі люди і гості , аби вручити подарунки та побажати усіляких гараздів та вручити подарунки. Приємні музичні вітання довгожителька приймала від гурту «Намисто», Руднянського сілького клубу.

Незважаючи на поважний вік, усі вітання Ольга Йосипівна приймала особисто: у свої 100 років ця чарівна жінка живе і обслуговує себе сама, опікуються нею діти, які приїздять по черзі, кожного дня до її оселі  заходить соціальний працівник Галина Володимирівна, з котрою ювілярка  багато років  працювала разом.

Для своїх рідних ювілярка залишається душею та берегинею роду.  Народилася Ольга Йосипівна 1 липня 1917 року у сільській сім’ї Іщука Йосипа Григоровича та Шевчук Олександри Платонівни у селі Заріччя (пізніше Чубарове, Сталіно) Кам’янець Подільської області. Зараз це село Подільке, Летичівського району Хмельницької області.

У 1934 році вийшла заміж за Антонюка Саву Михайловича, з яким народили, виростили та виховали п’ятеро дітей: Ганну, Євдокію, Анатолія, Володимира та Марію. Жінка  виховала своїх дітей порядними, освідченими людьми. Всі, закінчивши середню школу, одержали гарну освіту. Анатолій – науковець, був доцентом Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ та Вінницького державного аграрного університету, зараз пенсіонер. Володимир також науковець, доцент Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова. Ганна та Євдокія – працівники торгівлі, а Марія  – лікар-стоматолог.

За сто літ Ольга Йосипівна пережила багато. Все життя добросовісно працювала в колгоспі, в ланці, на фермі. У житті мала багато важких випробувань: непоправний біль втрати найрідніших людей (чоловіта та доньки), важкі недуги близьких, воєнні роки та голод. Але постійно жила з вірою та сподіваннями на те, що Бог завжди допоможе й підтримає у важкі хвилини й щирою молитвою просила у Всевишнього спасіння й підтримки.

Має ювілярка почесне звання та нагородний знак «Мати – героїня», нагороджена також медаллю «Захисник вітчизни».

Секретом свого довголіття довгожителька вважає наполегливу працю й віру в Бога.

Джерело letadm.gov.ua