На будівництві у Городку на Хмельниччині зроблено сенсаційну знахідку

Сталося це під час будівництва приміщення краєзнавчого музею в Городку на Хмельниччині. Копаючи траншею, будівельники знайшли камінну плиту-бордюр, на якій виявили напис латинською мовою. Фахівці припускають, що ця брила зі зруйнованого костелу або старого некрополя.

Сам об’єкт планується здати вже до Дня Незалежності України. Наразі тривають внутрішні оздоблювальні роботи та впорядкування прилеглої території. Власне під час останніх це й сталося.

— Копали ми траншею для комунікацій, — розповідає керівник будівництва Юрій Гнатій. — Вона пролягла саме там, де колись був тротуар. Тож ніхто не здивувався, коли ківш екскаватора натрапив на старі бордюри. Бордюри та й бордюри, — що тут дивного? Поверху вони ще шаром битої цегли шістдесятих років прикриті були. Це теж зрозуміло — саме тоді поруч зводили багатоквартирний будинок і дорогу одночасно розширювали. От і опинилися старі тротуари під шаром будівельного сміття та ґрунту.

Знайдені бордюри заважали прокладанню траншеї, от їх й висмикнули. Чотири з них виявилися звичайнісінькими, витесаними з вапняку. А от п’ятий одразу ж привернув увагу будівельників — його прикрашав напис латиницею.

Як розповів начальник відділу культури національностей, релігій та туризму Городоцької РДА Олег Федоров, знахідка дійсно виявилася надзвичайно цікавою.

— Походження брили з написом від початку не викликала запитань, — розповів він. — Стовідсотково це був фрагмент або зі зруйнованого 1936 року костелу Св. Станіслава, того самого, з якого походить знаменита на все Поділля ікона Св. Антонія Падуанського, або якийсь уламок зі знищеного одночасно з ним некрополя, що був біля храму.

Варто зауважити, що від недобудованого музею до місця, де колись стояв костел, якихось півтори сотні метрів, а до території знищеного цвинтаря — взагалі два десятки. До того ж в Городку ні для кого не є секретом, що для будівництва більшості громадських споруд, зведених перед Другою світовою війною (величезний будинок культури, школа, заклади громадського харчування тощо), активно використовували камінь та цеглу зі зруйнованих храмів — вже згаданого костелу Св Станіслава (XVIII ст), а також костелу Св. Анни (XVII ст.) та церкви Св. Олександра Невського (початок ХХ ст). Всіх їх висадили у повітря в одну ніч 1936 року.

Ходили чутки, що для будівництва згаданих вище споруд комуністи використовували також й надгробки з цвинтарів, що були біля костелів Св Анни та Св. Станіслава. Але до сьогодні це не знаходило матеріального підтвердження.

— Знахідку ми одразу ж сфотографували та розіслали світлину спеціалістам, — розповідає Олег Федоров. — Звісно, що фрагменту напису, що зберігся, не вистачає, аби говорити про щось напевне. Але деякі висновки зробити можна. По-перше напис саме латиною, а не польською. Це дозволяє віднести артефакт до XVIII ст., принаймні самого початку XIХ. Єдині слова, що читаються, — “Cernis pro…” — перекладаються з латини, як “Ви можете побачити” — формулювання, притаманне переважно для епітафій.

Спеціалісти з некрополістики однак зауважили, що блок з написом не був фрагментом звичайного надгробка. Враховуючи форму та розміри, це, швидше за все, була балка, що перекривала дверний похід до якогось склепу чи каплички-гробівця. Кого там було поховано наразі невідомо, але зрозуміло, що людина то була не з простих. Однак не можна виключити й того, що балка перекривала якісь з дверей чи крипту у самому знищеному костелі.

Зрозуміло, що знахідка незабаром стане експонатом нового музею. Однак де її встановлять —в експозиційних залах, чи перед музеєм, ще не вирішено.

Сама ж знахідка, як вважають будівельники, є символічною та знаковою. Дивний збіг — менш ніж за 2 місяці до відкриття музею таким дивним чином про себе нагадала одна зі знищених сакральних пам’яток Городка.

Джерело nashgorodok.km.ua