Партія «Відродження»: реформа освіти до запуску не готова

Скорочення обов’язкових предметів з 22 до 9, 12-річне навчання і профільні класи – Міністерство освіти і науки України планує провести масштабну реформу українських шкіл. Незважаючи на яскраві перспективи і обіцянки наблизитися до європейських стандартів, реформа може принести масу проблем, з якими її ініціатори навряд чи впораються, вважають у депутатській групі «Партія «Відродження». У політсилі підтримувати урядовий законопроект «Про освіту» в другому читанні не будуть і запропонували свої доповнення до реформи.

Що нового обіцяє МОН

Головними пунктами шкільної реформи повинні стати перехід на 12-річку і впровадження профільного навчання в українських школах. У новій концепції МОН передбачено три рівня повної середньої освіти. При цьому перший етап в Міністерстві освіти і науки розглядають як підготовчий, спрямований на адаптацію учня до соціуму. Останній розрахований на підготовку до вступу до ВНЗ. Навантаження на учнів планують знизити за рахунок скорочення обов’язкових предметів. Якщо зараз таких дисциплін у старшій школі 22, то в майбутньому їх пропонують скоротити всього до 9. Припускають об’єднання кількох предметів, таких як «Історія», «Література», «Математика». Це, на думку МОН,  не буде перевантажувати учнів і дасть уявлення про загальну картину світу. Профільні ж предмети допоможуть при виборі майбутньої професії. Говорячи про терміни виконання, в міністерстві стверджують, що з урахуванням обсягу і складності запропонованої реформи, її повне впровадження передбачається до 2029 року. А фундаментальні зміни в усталеній системі можна буде побачити не раніше 2027-го.

В сучасну школу по розбитій дорозі

Крім вищеописаних нововведень, влада вирішила об’єднати реформу освіти з реформою децентралізації. Цей проект передбачає створення в кожному регіоні опорної школи для дітей з маленьких містечок і селищ. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, в них діти зможуть отримати знання за всіма сучасними стандартами, а давати ці знання будуть кваліфіковані вчителі. У кожної опорної школи повинно бути 3 філії для учнів молодших класів (з 1-го по 4-й) і власний автобусний парк.

Таку ідею МОН народні депутати групи «Партія «Відродження» підтримують. Але для дітей з різних сіл, яких збирають в одній школі, повинні бути створені комфортні умови для якісного навчання. Якщо сама опорна школа, як і обіцяють в міністерстві, нічим не поступатиметься школам в великих містах, відповідати має і інфраструктура. А для цього, вважають нардепи, необхідно фінансувати реформу не тільки з місцевого бюджету, а підключати і державний.

«Опорна школа – це не тільки відремонтована дах і їдальня! Це і сучасне обладнання, це і кадри, і шкільні автобуси, і гуртожиток, і найголовніше – відремонтовані дороги для підвозу дітей з віддалених сіл. Зараз районні бюджети і так покривають величезні витрати на утримання шкіл. Держава повинна гарантувати підтримку такої ініціативи. Опорні школи не повинна спіткати доля ПТУ, які через нестачу коштів, просто закривають», – підкреслив народний депутат групи« Партія «Відродження» Олег Кулініч.

Хто буде вчити?

Скорочуючи і об’єднуючи загальноосвітні предмети, міністерство занижує якість освіти для нового покоління українців, вважають народні депутати. І постраждають не тільки учні. Немає відповіді на питання: як забезпечити реалізацію програми «Нової української школи» кваліфікованими працівниками освіти? Зараз багатопрофільних фахівців – дефіцит. Через інтегрування предметів близько третини викладачів ризикують залишитися без роботи. Тим, хто захоче утриматися на своєму місці, – потрібно пройти переатестацію і перевчитися, щоб впоратися з новою системою. Підтримку такі ініціативи міністерства освіти від парламенту не отримають.

«Українські вчителі не знайомі з підходом викладання об’єднаних дисциплін. Вони досить вузькоспеціалізовані, незважаючи на те, що в багатьох педінститах готують вчителів з подвійною спеціалізацією (фізика і хімія, українська мова та зарубіжна література). Все одно дуже часто у них немає базових знань по суміжних предметах. Очікувати, що буквально за рік всіх вчителів в Україні, які викладають в старшій школі, перевчать – це занадто оптимістично», – вважає перший заступник голови партії «Відродження» Володимир Пилипенко.

Скільки потрібно на реформу?

Днями в Міністерстві назвали суму, необхідну на реалізацію законопроекту «Про освіту». Це близько 87 мільярдів гривень на період з 2017 по 2030 роки. За розрахунками в 2018 році на реформу потрібно близько дев’ятисот мільйонів гривень (886,6 млн. грн.), В 2019 – 954,1 млн. грн., В 2020 – 1,636 млрд. грн. У цю суму закладають і обіцяне підвищення мінімального службового окладу вчителів до 4-х прожиткових мінімумів. Тобто вже в 2018 році уряд обіцяє вчителям зарплату в 7 048 гривень. Якщо Мінфін не зможе знайти джерело фінансування, доведеться скоротити більше половини працівників освіти.

«За розрахунками близько 20-30% вчителів ризикують втратити роботу. Є така підозра, що підвищення зарплат педагогів можуть провести за рахунок перерозподілу окладів тих, хто звільнився серед тих, хто залишився. Виникає питання: чи потрібно нам таке підвищення заробітних плат? До всього іншого, мова йде, переважно, про вчителів сільських шкіл, які знайти нову роботу на місці не зможуть. І вони будуть змушені їхати в пошуку роботи», – зазначив Віктор Бондар.

Реалізація задуманої МОН реформи не знайшла розуміння в парламенті. У першому читанні законопроект «Про освіту» був проголосований 10 місяців тому, і з того моменту знаходиться на доопрацюванні в парламентських комітетах. Основні питання стосуються джерел фінансування.

Після озвученої міністром освіти Лілією Гриневич суми на реформу – глава Кабінету міністрів України Володимир Гройсман заявив, що мова йде про 3 мільярди доларів і таку суму Україна собі дозволити не може. Тому впровадження програми доведеться відкласти. Про це глава уряду заявив 6 липня в Лондоні, під час конференції з питань реформ в Україні.

Швидше за все, прем’єр-міністр побачив реакцію парламенту на недоліки пропонованої реформи, і знайшов привід обґрунтувати провал законопроекту відсутністю грошей в казні. Оскільки в умовах триваючого економічної кризи і неясних джерел фінансування реформи – парламент не підтримає в другому читанні законопроект «Про освіту».

Що необхідно в першу чергу

Політична сила бачить інший підхід до реформи освіти. На думку народних депутатів групи «Партія «Відродження», зміни в системі повинні бути в першу чергу зрозумілі і прийняті громадськістю. Такі пропозиції вже є в оновленій комплексній програмі політсили. За їх словами, в першу чергу потрібно посилити соціальний захист педагогів та гарантувати підтримку вчителів, які живуть і працюють у сільській місцевості.

«У Верховній Раді вже зареєстрований законопроект № 6146, авторами якого є народні депутати групи «Партія «Відродження». Він має на увазі прив’язку посадових окладів не до прожиткового мінімуму, а до мінімальної заробітної плати, яку збільшили до 3,2 тисяч гривень. Ухвалення цього законопроекту реально дозволить підвищити зарплату педагогам», – сказав Віктор Бондар.

Основна проблема пропонованої реформи полягає в тому, що її автори виходять з потреб стандартизації: українські школи і вузи, на їхню думку, повинні бути схожі на європейські. Цей перехід має на увазі підвищення якості і доступності. Однак, судячи з реформи, виходить так, що євростандарт окремо, а якість і доступність для українців – окремо.

На думку народних депутатів партії «Відродження», такий підхід неправильний. І пропозиції Міністерства освіти більше нагадують спробу змінити лише формальну «оболонку», а не поліпшити систему освіти.