На Хмельниччині поступово відмовляються від шкіл у кожному селі

Освітяни Хмельниччини готуються до нового навчального року. У області  на сьогодні налічується 756 загальноосвітніх навчальних закладів.

Зараз немало говорять про  оптимізацію шкіл у невеликих селах. Для селян це болюча проблема. Можливо тому питання оптимізації мережі не знайшло підтримки у Берездівській сільській, Старосинявській, Дунаєвецькій селищних ОТГ, Ізяславському, Теофіпольському районах, частково підтри­ма­но у Меджи­бізькій ОТГ, Кам’янець-Подільському, Ярмолинецькому районах. А у Війтовецькій, Летичівській, Понінківській, Наркевицькій селищних, Ганнопільській, Гвардійській, Гуківській, Ленковецькій, Лісовогринівецькій, Маківській, Розсошанській сільських ОТГ, Дунаєвецькому, Новоушицькому, Чемеровецькому райо­нах питання оптимізації навчальних закладів взагалі не розглядалося.

Як повідомив директор Департаменту освіти і науки Олег Фасоля на засіданні колегії Хмельницької ОДА , в області функціонує 276 шкіл або 36,5% від загальної їх кількості з малою наповнюваністю. На 17 липня закрито чотири школи (Волочиська міська ОТГ – 2, Гуменецька сільська ОТГ – 1, м. Кам’янець-Подільський – 1); реорга­нізовано 32 школи, із них 11 – на пониження ступеня (по 1 у Віньковецькому, Ше­петівському, Ярмолинецькому районах, Волочиській, Полонській міських, Меджибізькій селищній, Дунаєвецькій міській – 2, Судил­ківській сільській – 3 об’єд­наних територіаль­них громадах).

Через низьку наповненість сільських шкіл   неефективно ви­користовуються бюджетні кошти. Вартість утримання одного учня по об­ласті становить від 113% до 157% від нормативного показника­. Тому в окремих районах не виплачується у повному розмірі надбавка за прес­тижність педагогічної праці.

Педагоги неохоче йдуть працювати у сільські школи. Зараз у області є 109,7 вакансій, найбільший попит на вчителів математики, фізики, інформатики та іноземних мов. Вакансії, в основному, мають місце у навчальних закладах з малою наповнюваністю учнів у відда­лених населених пунктах. Переважно саме учні таких навчальних закладів за результатами ДПА у формі ЗНО мають найнижчі показники за якістю внаслідок низької конкурентності освітнього середовища.

Замість моделі “школа на кожне село” для забезпечення якісної освіти  поступово запроваджується си­стема опорних шкіл та їхніх філій. З минулого нав­чального року у Хмельницькій області функціонують чотири опорні заклади з 11-ма філіями. На середину липня у Віньковець­кому, Городоцькому районах та Гуменецькій, Судилківській сільських, Сата­нівській, Чемеро­вецькій селищних, Дунаєвецькій міській об’єднаних терито­ріальних громадах створено вісім опорних шкіл.

До початку навчального року планується створити ще п’ять опорних навчальних закладів: у Хмельницькому районі – 2, Деражнянськиому – 1, Ізяславському – 1, Кра­силівському – 1,  і закрити 12 загальноосвітніх навчальних закладів.

Віддаленість навчального закладу від помешкань учнів ставить перед навчальними закладами питання підвезення школярів.

Парк шкільних автобусів по області ста­новить 389 одиниць, але тільки  349 задіяно у підвезенні. Решта потребують часткового ремонту і стоять у резерві, 12 підлягає списанню, 6 передано у військкомати. З 33 шкільних автобусів , які експлуатуються понад 15 років, 14 потребують негайної заміни, насамперед у Білогірському, Віньковецькому, Ізяслав­ському, Новоушицькому, Старокостянтинівському, Хмельницькому, Шепетівському районах, Дунає­вецькій міській та селищній, Берездів­ській, Ленковецькій, Судилківській. Чорноострів­ській сільських об’єднаних територіальних громадах.

Підвезення учнів та педпрацівників організовано за понад 550-ма мар­шрутами і загальний кілометраж усіх шкільних автобусів в області за один день становить близько 19 тисяч.

Наявний шкільний транспорт не забезпечує потреби у перевезенні школярів, тому школам доводиться залучати транспортні засоби місцевих господарств та підприємств на умовах оренди.

З початку року придбано 1 шкільний автобус. Є сподівання, що придбають ще декілька додаткових транспортних засобів за принципом співфінансування 70´30, і закріплять їх за оптимізо­ваними закладами освіти. На цей час проводяться процедури державних закупівель.

Разом з тим вирішити треба і  питання забезпечення шкільного транспорту пальним.

Кінцева мета реформування освітньої галузі – забезпечення високої якості освітніх послуг, якості знань, вмінь та навичок, які отримають учні у навчальних закладах.

Якщо звернутися до міжнародного досвіду реорганізації малокомплектних шкіл, то їхнє закриття або подальша консолідація були зумовлені, перш за все, економічними мотивами, а також браком кваліфікованих вчителів, які б бажали працювати в селах. Так, скорочення кількості сільських шкіл у Фінляндії тривало понад 20 років: починаючи з періоду рецесії після економічного та політичного колапсу 1990-х років у східно-європейських державах і продовжувалося до 2012 року. За 22 роки чисельність шкіл у сільській місцевості зменшилася з 2093 до 660. Починаючи з 2008 року, з метою зменшити бюджетні витрати на освіту, в Італії було скорочено близько 140 000 робітників освітянської галузі і закрито понад 450 малочисельних шкіл, 750 загальноосвітніх учбових закладів були консолідовані в процесі реформи.

Зміни тільки починаються і попереду багато питань, які потребуватимуть вирішення і державою, і суспільством. А ще – розуміння громадянами невідворотності змін.

За матеріалами kprda.gov.ua

Схоже

До шкіл міста продовжують надходити підручники для перших, п’ятих і десятих класів. Книжки для них Міністерство освіти цьогоріч друкує за новими програмами. Та через брак поліграфічних потужностей не вкладається у терміни. Тож школярам доводиться вчитися за допомогою учительських роздруківок, мультидошок та інтернет-ресурсів. У Хмельницькому найважча ситуація у 10-х класах – вони забезпечені підручниками лише на […]

Працівники Дунаєвецького відділу поліції завітали до першачків місцевої школи-гімназії №1. І звичайний урок малювання набув профілактичного змісту. Разом з поліцейськими діти малювали світлофор і пригадували, що означають його сигнали, а також вивчали інші дорожні знаки. Після роботи в класі хлопчики та дівчатка разом з гостями в погонах вийшли на вулицю, де закріпили теоретичні знання на […]

Популярна в усьому світі форма мирного  розвязання конфліктів прийшла в українські школи. Тепер підлітки самі можуть вирішувати міжособові проблеми у шкільному середовищі за допомогою медіації. Медіаторів, які виконують роль незацікавленої сторони у конфлікті, пропонують шкільні служби порозуміння. Підготовлені старшокласники-посередники ШСП за допомогою відновних практик допомагають своїм одноліткам знайти мирний вихід з конфліктної ситуації, а координує роботу […]