На конференції у Меджибожі археологи обговорюють результати досліджень формування слов’янського етносу у І тисячолітті нашої ери

Міжнародна наукова археологічна конференція “Культурний та історичний розвиток слов’янських племен у І тисячолітті нашої ери” розпочала роботу в Державному історико-культурному заповіднику “Межибіж”.

Заповідник проводить конференцію спільно з Інститутом археології Національної академії наук України. Роботу наукового форуму присвятили 90-літтю знаного українського історика і археолога, члена-кореспондента НАН України Володимира Даниловича Барана.
Відкриваючи пленарне засідання, співголова оргкомітету, директор ДІКЗ “Межибіж” Олег Погорілець наголосив, що проведення спільних конференцій заповідником та інститутом археології НАН України було започатковане у 2012 році з огляду на активне проведення у Меджибізькому археологічному мікрорегіоні досліджень, які охоплюють у часі діапазон від палеоліту до сучасності.

Одним з результатів цих наукових розвідок є виявлене у районі Меджибожа місце перебування первісної людини віком 1 мільйон 200 тисяч років. Вік виявлених за артефактами первісних стоянок підтверджують як археологи, так і геологи, і на разі це найсхідніше у Європі науково зафіксоване місце перебування наших далеких “попередників”. Особливе місце у дослідженнях на  Поділлі та Волині займає період формування слов’янського етносу – І тисячоліття нашої ери.

Як доводять численні знахідки, на теренах краю у цей час відбувалася тісна взаємодія з культурою та економікою Римської імперії пізнього періоду. Дискусії щодо ступеня впливу Давнього Риму на північ від Дунаю у науковому середовищі досі тривають. Вагомим аргументом, який висвітлює цей процес, є велика колекція археологічних знахідок, яку під час конференції представили міжнародній науковій спільноті археологи меджибізької експедиції. Зокрема, науковцям представлено найбільшу в Україні колекцію римських мідних казанів, які походять з Хмельницької, Тернопільської, Вінницької, Житомирської областей, а нині перебувають у фондах ДІКЗ “Межибіж”.
Кандидат історичних наук Олег Петраускас, який співголовує на конференції, даючи методологічну оцінку археологічним дослідженням меджибізьких колег, наголосив: “Дослідження не тільки предметів, а й контексту, з якого вони походять – це єдино можлива форма вивчення археологічних джерел, яка впродовж останніх років реалізується у вигляді співробітництва двох державних структур – Інституту археології НАН України та Державного історико-культурного заповідника “Межибіж”.
У конференції, яка триватиме три дні, беруть участь понад 50 археологів, юристів, істориків з України, Польщі, Німеччини, Росії та Білорусі.

Далі робота триватиме у двох тематичних секціях: “Археологія римського часу півдня Східної Європи” та “Слов’янські племена у першому тисячолітті нашої ери”. У рамках міжнародної конференції також відбудеться круглий стіл “Збереження національної культурної спадщини: виклики та перспективи”.

Джерело